Україна цьогоріч очікує рішення ЄСПЛ щодо розгляду “кримської справи”

Київ очікує отримати цього року рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності позову «Україна проти Росії» про порушення прав людини в анексованому Криму.

Про це заявив заступник міністра юстиції України Іван Ліщина на форумі Age of Crimea, присвяченому Дню кримського опору російської окупації, повідомляє Укрінформ.

“У “кримській справі” вже пройшло перше засідання ЄСПЛ, на якому сторони висловили свою позицію щодо прийнятності. Наразі ми очікуємо, зокрема, рішення щодо прийнятності, і ми сподіваємося отримати його цього року”, - сказав Ліщина.

Він уточнив, що засідання щодо прийнятності у “донбаській справі” Україна також очікує цьогоріч. “Ми сподіваємося отримати його десь восени цього року. Точної інформації нема, але є деякі натяки, що це відбудеться восени”, - додав заступник міністра.

За його словами, необхідність такої міждержавної заяви виникла, зокрема, у зв'язку із масовим характером порушень у Криму, особливо у перші дні окупації.

Водночас, Ліщина зауважив, що існують певні проблеми зі збором інформації з цього питання, проте запевнив, що для збору інформації про захоплення Криму Росією були задіяні всі можливі канали, зібрані усі можливі свідки, а відеоматеріали подавалися тільки у разі їх підтвердження відповідними свідченнями.

За його словами, увагу приділено саме захопленню, оскільки РФ щодо Криму визнає наявність ефективного контролю зі свого боку. "Але тут вони самі не дуже впевнені, з якої дати: або з 18 березня, коли було підписано договір про прийняття Криму до РФ, або з 21 березня 2014 року - коли набув чинності закон про приєднання Криму. Ще вони посилаються на 16-те число — коли було проведено референдум. І у одному місці у них у позиції дуже цікаво написано: що ефективний контроль — з 21-го числа, але вже з 18-го числа органи Криму, які були спершу українськими законними органами, як вони вважають, під головуванням Аксьонова, вони стали з 16-го "на шлях незалежності",.. - і 18-го числа вони вже стали російськими органами. Але ефективний контроль РФ отримала тільки 21 числа. Хто контролював Крим з 18 по 21 — не дуже зрозуміло”, - пояснив Ліщина.

Він наголосив, що головною обставиною є “boots on the ground”, тобто наявність військ на певній території, які контролюють цю територію. “І в цій частині РФ досить важко казати, що в неї не було “boots on the ground”, бо сам президент РФ у фільм “Крым. Путь на родину” прямо заявляє, що це були російські війська, які контролювали Крим на той час. Тому, власне, по Криму позиція РФ досить хитка, вони самі це розуміють", - додав заступник міністра.

Щодо Донбасу, за його словами, історія інша. "Звісно, бо “их там нет”, а якщо “их там нет”, то треба накопичувати просто дуже великий об'єм інформації, щоб все ж таки довести європейському суду, що “их там все-таки есть”, - наголосив Ліщина.

Як повідомлдялося, 11 вересня 2019 року у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі завершилися попередні слухання у справі "Україна проти Росії" щодо порушення російським окупаційним режимом прав людини у Криму.