Швейцарські снайперські боєприпаси потрапляють до Росії в обхід санкцій

13:00 16.11.2026

Незважаючи на сувору заборону на продаж швейцарської зброї Росії, яка діє з 2014 року, високоточні снайперські боєприпаси зі Швейцарії продовжували постачатися до Російської Федерації навіть після початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Суворі експортні обмеження обходили через розгалужену тіньову мережу, що охоплює Балкани та Центральну Азію.

Про це повідомляє видання «GuildHall», з посиланням на джерело: Neue Zürcher Zeitung

Згідно з офіційними російськими реєстрами, після початку війни дві російські компанії зареєстрували великі партії боєприпасів виробництва Ruag Ammotec AG, компанії, що базується в місті Тун (Бернський Оберланд). У документах було вказано виробника та його точну адресу: перша партія, що складалася з 60 000 набоїв, була зареєстрована 30 грудня 2022 року, а друга, що складалася з 50 000 набоїв, – 5 квітня 2023 року. Імпортери офіційно задекларували вантаж як продукцію для цивільного ринку, але Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) підтвердив, що боєприпаси зазначених калібрів класифікуються як військова техніка та використовуються переважно снайперами. Завод у Туні, який працює з 1863 року, раніше належав швейцарській державній групі Ruag. Його придбала італійська холдингова компанія Beretta влітку 2022 року та перейменувала на SwissP Defence. Компанія прямо рекламує цю лінійку боєприпасів як «вибір снайпера».

Журналістам видання вдалося крок за кроком відтворити маршрут 110 000 снайперських набоїв з Альпійського регіону до Москви. Спочатку угода виглядала цілком законною: швейцарський регулятор SECO офіційно схвалив експорт боєприпасів до Словенії, держави-члена ЄС. Покупцем був словенський торговець зброєю Гашпер Хейбал, який керує кількома компаніями з постачання військової техніки. Він розмістив замовлення через компанію, зареєстровану в промисловому цеху за межами Любляни, та надав письмову гарантію того, що боєприпаси не покинуть територію Словенії.

Однак, документи Міністерства оборони Словенії свідчать про те, що Хейбал порушив свої зобов'язання та перепродав партію товару Киргизстану. Покупцями були дві невеликі місцеві компанії, які офіційно спеціалізувалися на продажу «мисливських товарів». Оскільки Киргизстан є частиною очолюваного Росією Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) зі спільною митною територією, і на той час служив одним з основних центрів імпорту на сірому ринку до Російської Федерації, транспортування чутливого вантажу далі до Росії не становило жодної проблеми. Цей випадок чітко продемонстрував, наскільки вразливою є швейцарська система сертифікатів кінцевого користувача для недобросовісних посередників у самому ЄС.

Варто нагадати, що швейцарський банк став центром для російських політиків та бізнесу для обходу санкцій.


 

Ще на цю тему