Данія запровадила подовжений строк військової служби у відповідь на дії Росії та Трампа
Близько 1 600 данських новобранців у понеділок розпочали нову, подовжену програму призову, приступивши до 11-місячного терміну служби, оскільки Данія прискорює розбудову оборони під тиском проблем безпеки в Арктиці та війни в Україні.
Про це повідомляє Reuters, пише Європейська правда.
Данія заявила, що у 2024 році вперше поширить призов на жінок та збільшить стандартний термін служби з чотирьох до 11 місяців, а кількість призовників до 2033 року має зрости з 5 000 до 7 500 щорічно.
Новий набір відбувається на тлі того, як Данія готується вперше наприкінці цього місяця відправити призовників до Гренландії: рота з понад 100 солдатів служитиме протягом одного місяця, перейнявши оперативні завдання від професійних військ.
Це розміщення військових має додаткове політичне значення, оскільки президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв про прагнення контролювати цю напівавтономну данську територію, посилаючись на національну безпеку – вимогу, яку уряди Гренландії та Данії рішуче відхилили.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен на минуломісячному саміті НАТО в Анкарі заявила, що її країна готова захищати кожен дюйм території військового альянсу, "включно з нашою власною".
19-річний Сілас Нор, призовник першого дня з міста Варде на заході Данії, сказав, що вітає подовження терміну служби.
"Тепер у нас 11 місяців, і я відчуваю, що можна по-справжньому зануритися в це, по-справжньому відчути це та набагато глибше пізнати військову справу", – сказав він.
На новобранців чекає п’ять місяців базової підготовки, за якими слідують шість місяців бойової служби. Збройні сили Данії також запроваджують нові напрямки призову, зокрема взвод безпілотників у Командуванні спеціальних операцій.
Програма цієї скандинавської країни діє за принципом жеребкування для всіх здорових молодих людей, які досягли 18 років, але вже багато років складається майже виключно з добровольців, а жеребкування використовується лише для заповнення залишкових квот.
Сусідні скандинавські країни – Швеція, Фінляндія та Норвегія – також мають військову службу на основі призову, як і країни Балтійського регіону – Естонія, Латвія та Литва.
Нещодавно стало відомо, що Австрія планує продовжити військову службу з шести до дев'яти місяців, щоб адаптуватися до безпекової ситуації, яка змінилася через війну Росії проти України.
А у Фінляндії Сили оборони починають проводити підготовку з використання протидронових систем у відповідь на зростаючу загрозу з боку безпілотників.
Ще на цю тему
- 04.08.2026 Естонія створила на острові Хійумаа радарний пост із дальністю виявлення до 515 км
- 02.08.2026 В Румунії двічі за день оголошували повітряну тривогу через цілі на кордоні з Україною
- 01.08.2026 Латвія закрила кордон з Білоруссю
- 28.07.2026 Президент Румунії відправив свого радника до США через інциденти з російськими дронами
- 28.07.2026 Туреччина направить в Естонію винищувачі для захисту країн Балтії
- 25.07.2026 В Госдуме призвали маркетплейсы самостоятельно оплачивать защиту от дронов
- 24.07.2026 Президентка Єврокомісії прокоментувала перше збиття дрона над Румунією
- 24.07.2026 Румунський F–16 вперше збив безпілотник, який залетів на територію країни
- 24.07.2026 Сейм Латвії схвалив заборону імпорту книг, іграшок та одягу з РФ та Білорусі
- 20.07.2026 Прем'єр Болгарії проситиме парламент дозволити розміщення літаків-заправників США
- 20.07.2026 Молдова після 34 інцидентів із дронами закупить системи виявлення БПЛА
- 18.07.2026 Фінляндія тимчасово обмежила судноплавство через загрозу дронів