Глава МЗС Німеччини: Європа має вчитися досвіду України щодо блекаутів

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль вважає, що Європа повинна уважно вивчати український досвід енергетичної стійкості.

Як повідомляє "Європейська правда", про це німецький міністр заявив під час міжнародної конференції "Енергетична безпека – уроки з України" у вівторок у Берліні, його цитує "Укрінформ".

Як зазначив Вадефуль, атаки на енергетику є не просто ударом по інфраструктурі, а атакою на спроможність держави функціонувати.

"Сьогодні йдеться про те, щоб слухати українських політичних та економічних керівників, громади, громадянське суспільство та експертів і вчитися на їхньому досвіді, гнучкості, наполегливості та інноваційності. Тому що Україна накопичила важко здобуту експертизу, якої Європейський Союз терміново потребує для посилення власної стійкості та енергетичної безпеки", – наголосив він.

За словами глави МЗС Німеччини, Росія перетворила енергетичну інфраструктуру на один із ключових інструментів тиску у війні проти України.

Водночас, додав він, українське суспільство змогло адаптуватися до постійних атак на енергосистему.

"Цілі міста адаптувалися до планових відключень електроенергії. Лікарні встановили резервні системи, що працюють на сонячних панелях і батареях. Залізничні мережі адаптували свою роботу до нестабільного електропостачання", – зазначив він.

Вадефуль підкреслив, що український досвід доводить, що стійкість неможлива без постійної адаптації, а також додав, що загрози енергетичній безпеці сьогодні стосуються не лише України.

"По всій Європі ми вже сьогодні спостерігаємо зростання кількості гібридних атак на критичну інфраструктуру. Ми бачимо кібератаки на комунальні служби. Ми бачимо невстановлені дрони над енергетичними об’єктами. І ми бачимо пошкодження підводних кабелів, трубопроводів та комунікаційних мереж", – заявив він.

За словами Вадефуля, критична інфраструктура сьогодні стала "лінією фронту геополітичного протистояння", а тому Європі потрібне нове розуміння енергетичної безпеки як комплексного безпекового питання.

Нагадаємо, у квітні віцепрем'єр-міністр та міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески на суму приблизно 100 млн євро.

Своєю чергою президент Володимир Зеленський заявив, що перший транш із 90 млрд Україна буде націлювати "на внутрішнє виробництво захисту", а також – на енергетику.