У ЄС розглядають санкції проти Ірану через придушення протестів та постачання зброї Росії

Європейський Союз запропонував запровадити санкції проти міністра внутрішніх справ Ірану та 14 інших високопосадовців за їхню роль у жорстокому придушенні загальнонаціональних протестів – про це свідчать документи, отримані редакцією Радіо Свобода.

Міністри закордонних справ блоку можуть ухвалити ці заходи, до яких входить заморожування активів та заборона на видачу віз, на зустрічі в Брюсселі 29 січня. Усі держави-члени повинні проголосувати за прийняття санкцій.

Пропозиція, датована 20 січня та поширена в Раді Євросоюзу, спрямована проти міністра внутрішніх справ Ескандара Момені, який керує Силами правопорядку Ірану (СПІ), та підрозділів безпеки Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), яких звинувачують у сотнях загибелі протестувальників.

Генеральному прокурору країни Мохаммаду Мовахеді-Азаду загрожують санкції за погрози учасникам заворушень смертною карою за звинуваченнями у «ворожнечі проти Бога».

Момені, який також є заступником головнокомандувача, командував силами, які «придушували вуличні протести», в результаті яких загинули тисячі людей, згідно з документом ЄС.

Регіональних командирів КВІР, в тому числі Гейдара Олфаті в провінції Ілам та Ахмада Алі Фейзоллагі з елітної бригади «Саберін» Сухопутних військ КВІР, звинувачують у тому, що вони наказали військам відкрити вогонь по мирних демонстрантах.

У місті Малекшахі в західній провінції Ілам відбулися одні з найсмертоносніших зіткнень – відеозаписи звідти фіксують, що сили безпеки стріляють по протестувальниках серед білого дня.

З кінця грудня 2025 року в Ірані відбувалися масові антиурядові протести. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив про загибель кількох тисяч людей під час протестів, поклавши провину за це на учасників демонстрацій та владу США. Вашингтон відкидає це звинувачення.

Американська правозахисна група HRANA повідомляє, що підтверджена кількість загиблих зараз становить 4 519 людей, тоді як кількість смертей, що все ще розслідується, становить 9 049. Щонайменше 5 811 осіб отримали серйозні травми під час протестів, йдеться у повідомленні, а загальна кількість арештів зараз становить 26 314.

Скріншот із відео з міста Кагрізак із тілами загиблих під час протестів, 13 січня 2026 року

Запропоновані заходи ЄС також торкаються шести організацій, що сприяють репресіям – від Іранського управління регулювання аудіовізуальних медіа (SATRA) за цензуру інакомислення до технологічних фірм Yaftar та Douran, які розробляють блокувальники VPN та інструменти розпізнавання облич. Також під санкції може потрапити Робоча група з визначення випадків кримінального контенту – судовий орган, який фільтрує та цензурує доступ до інтернету.

Водночас малоймовірно, що блок визнає КВІР терористичною організацією наступного тижня. Для внесення організації, яка глибоко вкорінена в економіку Ірану та керує регіональною політикою Ісламської республіки, до чорного списку потрібна одностайність. Водночас, зокрема, Італія, Франція та Іспанія виступають проти цього призначення, і немає жодних ознак того, що вони змінять свою позицію.

Окрема пропозиція від 16 січня стосується чотирьох фізичних осіб та шести фірм, пов’язаних із програмами Ірану з виробництва балістичних ракет та безпілотників, які постачають продукцію Москві. До цих організацій належать Sahara Thunder та комплекс розробки та виробництва ракет Khojir.

У документі Sahara Thunder описується як підставна компанія Міністерства оборони Ірану, яка діє як прикриття імпорту-експорту для поставок безпілотників, компонентів та технологій до Росії в обмін на платежі. Тим часом комплекс Khojir бере участь у виробництві балістичних ракет ближнього радіуса дії Fath-360, які нібито відправляються до Росії, де війська навчаються їх використовувати. Згідно з документом, він управляється спільно КВІР та Міністерством оборони та створює твердопаливні ракети, що використовуються проти українських цілей.

Іран постачав Росії ударні безпілотники «шахеди» (Іран визнав, що постачав РФ БПЛА, але твердив, що робив це до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну і «невелику кількість»), якими Москва здійснювала удари по енергетичній інфраструктурі та цивільних цілях в Україні. Російська сторона це офіційно заперечувала, однак у жовтні 2022 року представник громадської ради при Міністерстві оборони РФ проговорився про використання іранської зброї під час прямого ефіру на телеканалі РБК.