Експорт пшениці з України впав на чверть: як порти Одеси працюють під вогнем
Експорт пшениці з України — одного з провідних світових постачальників зерна — у грудні скоротився майже на 25%.
За даними аналітичної платформи CM Navigator, обсяги вивезення кукурудзи також продемонстрували негативну динаміку, впавши на 13%. Загалом, за підрахунками консалтингової агенції UkrAgroConsult, сукупний експорт зернових із України в грудні скоротився на 16% у річному вимірі. Основною причиною стали посилені атаки Росії на портову інфраструктуру, яка є ключовим каналом для морських перевезень, повідомляє ZN.ua із посиланням на Bloomberg.
Аналітик ринку CM Navigator Донатас Янкаускас зазначає, що хоча відставання від минулорічних темпів спостерігалося протягом усього сезону, саме грудневі удари по переробних потужностях та логістичних вузлах значно погіршили ситуацію. Під вогнем опинилися порти Одещини, зокрема «Південний». Це один із найглибших та найбільш технологічних портів України, здатний приймати великотоннажні судна. Під час однієї з атак постраждав термінал компанії Allseeds, де пошкоджень зазнали близько 30 контейнерів із борошном та рослинною олією, що спричинило масштабну пожежу.
Фактори, що гальмують експорт:
- Постійні обстріли портової та логістичної інфраструктури поблизу Одеси;
- Зниження ефективної потужності завантаження суден;
- Затримки та перенесення графіків відправлень;
- Менші обсяги кукурудзи, доступні для продажу через затримку збирання врожаю;
- Посилення конкуренції з боку інших постачальників, що пропонують низькі ціни.
Україна відповіла на ці дії ударами по російській інфраструктурі, зокрема по порту Тамань на Чорному морі. Цей порт є стратегічно важливим для РФ, оскільки через нього здійснюється перевалка нафти, зрідженого газу, добрив та зерна.
У січні атаки на українську енергетику продовжилися, що призвело до запровадження графіків відключень світла по всій країні. Це створює додаткові труднощі для роботи портових терміналів. Проте, як зазначає керуючий директор консалтингової компанії SovEcon Андрій Сизов, ситуацію дещо вдалося стабілізувати завдяки встановленню на зернових терміналах в Одесі додаткових дизельних генераторів. Ці заходи дозволяють підтримувати процеси відвантаження навіть під час повних блекаутів у регіоні.
Після виходу Росії з «Чорноморської зернової ініціативи» влітку 2023 року, Україна самостійно забезпечила роботу гуманітарного коридору для цивільних суден. Попри постійні загрози з боку Чорноморського флоту РФ та мінування акваторії, цей шлях став критично важливим для експорту агропродукції до країн Африки та Азії. Однак з осені 2024 року Росія почала цілеспрямовано бити не лише по портовій інфраструктурі, а й по цивільних суднах під прапорами третіх країн, намагаючись залякати міжнародних страховиків та перевізників.
Ще на цю тему
- 09.01.2026 Росія атакувала дроном два цивільні судна під іноземними прапорами, загинув громадянин Сирії)
- 05.01.2026 Ключовим напрямом експорту та імпорту в Україні залишається морська логістика – Мінрозвитку
- 05.01.2026 Українські порти експортували понад 150 мільйонів тонн вантажів з початку роботи морського коридору
- 16.12.2025 Українським морським коридором за час його роботи перевезено понад 162 млн тонн вантажів
- 07.11.2025 Через український морський коридор пройшли 155 млн тонн вантажів – Мінрозвитку
- 17.10.2025 Експортовано 150 мільйонів тонн вантажів за час існування украхнського морського коридору
- 26.08.2025 Кількість вагонів із зерном в напрямку портів Великої Одеси збільшилась
- 16.08.2025 Українським морським коридором за два роки пройшло понад 5 тисяч суден
- 05.07.2025 З моменту запуску Українського морського коридору оброблено майже 5 тис суден
- 20.05.2025 Порт Чорноморськ за січень-квітень 2025 року обробив 1,3 млн тонн вантажів
- 14.05.2025 По українському морському коридору попри обстріли перевено 120 млн тонн вантажів
- 12.05.2025 Українським морським коридором перевезено 120 млн тонн вантажів – Мінрозвитку