Санкції: перед зміною лідера? Порівняльний аналіз змісту та обсягу санкцій до юридичних осіб

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» 

Ми продовжуємо аналізувати обсяг санкцій щодо юридичних осіб на основі бази даних юридичних осіб, до яких запроваджені санкції у зв'язку з російською агресією проти України, що ведеться Моніторинговою групою Інституту Чорноморських стратегічних досліджень від початку російської агресії. 

Для аналізу використані дані станом на 1 листопада 2025 року. Попередній огляд був на 1 листопада 2024.

У базі даних містяться юрособи, щодо яких запроваджені санкції:

• України,
• США,
• ЄС,
• Великої Британії,
• Канади.

База постійно поповнюється. Поповнення бази даних не є механічним процесом перенесення інформації з санкційних списків. Ми намагаємось точно ідентифікувати юридичні особи (часом через брак інформації в санкційних списках або помилки, що там теж трапляються, процес ідентифікації буває досить складним, а іноді буває можливим тільки після виправлення органом, що запровадив санкції, помилки в списку).

Коли це потрібно та можливо, ми додаємо важливу інформацію щодо адрес юросіб, реєстраційних та податкових даних, зв'язків тощо.

Наша база даних – не тільки перелік підприємств, що є у списках на поточну дату. Вона містить всю історію прийняття рішень про застосування (або скасування) санкцій по кожному суб'єкту, а також зміни їх назв, юридичного статусу тощо. Реорганізація юридичних осіб, ліквідація, перебування в стані банкрутства, наявність чи відсутність офіційного правонаступника чи керуючої організації – все це ми намагаємось вчасно відстежувати.

Всього на 1 листопада 2025 року в базі даних містилося 11596 юридичних осіб, переважна більшість яких – 9082 (78%) – зареєстровані в РФ (діаграма 1) .

507 юросіб на окупованих територіях України (505) і Грузії (2). Крім того, в базі є 5 юросіб, що були зареєстровані Росією на території міста Херсон під час його окупації в 2022 році і потрапили під санкції.

На діаграмі 2 можна побачити кількість санкції до юридичних осіб за державами, що їх запровадили.

Санкції до найбільшої кількості підприємств (8924) запроваджено Україною. Санкції США стосуються 5134 підприємств (йдеться як про юрособи зі списку Управління з контролю за іноземними активами, так і про юрособи, щодо яких запроваджено експортні обмеження). Кількість юросіб у списках ЄС досягла 1519, але все ще менша, ніж можна сподіватися. Санкцій інших держав значно менше.

Санкції України

В базі даних можна побачити всі юридичні особи, що містяться в усіх Указах Президента України, де йдеться про санкції до юросіб (починаючи з вересня 2015 року).

Останні роки Україна досить активно поповнює санкційні списки. На 01.11.2025 в базі даних було 8924 юридичних осіб, щодо яких застосовано українські санкції.

До 5698 юросіб (це 49% від загальної кількості в базі) застосовано тільки санкції України. 

За час від нашого останнього огляду до 01.11.2025 в Україні було прийнято 41 рішення щодо санкцій до 1724 юридичних осіб. Це і подовження дії санкцій, і додання нових юросіб, зокрема й в процесі синхронізації санкцій з європейськими та американськими списками.

Українські санкції під час війни не виглядають як «класичні» економічні санкції, адже про будь-яку форму економічної співпраці з будь-якими представниками агресора не йдеться вже давно.

Головна роль санкцій України проти російських підприємств сьогодні – інформування наших партнерів по «санкційній коаліції» про необхідність запровадження ними санкцій до цих підприємств. 

Крім цього, з часом з'явилася ще одна функція санкцій – це своєрідна «легітимізація» ударів Сил Оборони України по цим підприємствам.
 

Санкції США

В базі даних містяться всі юридичні особи зі списків SDN, SSI, CAPTA Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США за санкційними програмами, що пов’язані з російською агресією проти України:

• UKRAINE-EO13660 (Executive Order 13660)
• UKRAINE-EO13661 (Executive Order 13661)
• UKRAINE-EO13662 (Executive Order 13662)
• UKRAINE-EO13685 (Executive Order 13685)
• RUSSIA-EO14024 (Executive Order 14024)
• RUSSIA-EO14065 (Executive Order 14065)
• BPI-RUSSIA-EO14024 (Blocked Pending Investigation, Russian Harmful Foreign Activities Sanctions Regulations, 31 CFR Part 587)
• BELARUS (Belarus Sanctions Regulations, 31 C.F.R. part 548; Executive Order 13405)
• BELARUS-EO14038 (Executive Order 14038)

Але коло підсанкційних юросіб в базі не обмежується лише чисто «російсько-українськими» програмами. З часом все більше підприємств, які містяться в інших санкційних програмах США, потрапляють в поле зору як суб’єкти, що тим чи іншим способом пов’язані з російською агресією проти України.
Тому в базі даних можна побачити ще й юрособи з таких програм OFAC:

• CAATSA-RUSSIA (Countering America's Adversaries Through Sanctions Act of 2017)
• CAR (Central African Republic Sanctions, 31 C.F.R. part 553)
• CYBER2 (Executive Order 13694; Executive Order 13757)
• CYBER4 (Executive Order 13694; Executive Order 13757; Executive Order 14144; Executive Order 14306)
• DPRK (Executive Order 13551)
• DPRK2 (Executive Order 13687)
• DPRK3 (Executive Order 13722)
• ELECTION-EO13848 (Executive Order 13848)
• GLOMAG (Executive Order 13818 – Global Magnitsky)
• IFSR (Iranian Financial Sanctions Regulations, 31 CFR part 561)
• IRAN-CON-ARMS-EO (Executive Order 13949)
• IRAN-EO13902
• IRAN-EO13846
• IRGC (Iranian Financial Sanctions Regulations, 31 CFR Part 561)
• NICARAGUA (Executive Order 13851)
• NPWMD (Weapons of Mass Destruction Proliferators Sanctions Regulations, 31 C.F.R. part 544)
• PEESA-EO14039 (Executive Order 14039)
• SDGT (Global Terrorism Sanctions Regulations, 31 C.F.R. part 594)
• SYRIA (Executive Order 13338; EO 13399; EO 13460; EO 13572; EO 13573; EO 13582)
• SYRIA-CAESAR (Sections 7404-7438 of the National Defense Authorization Act for Fiscal Year 2020, Title LXXIV—Caesar Syria Civilian Protection Act of 2019​​)
• TCO (Transnational Criminal Organizations Sanctions Regulations, Executive Order 13581)
• VENEZUELA-EO13850 (Executive Order 13850)

Окремо в базі даних визначені юрособи, щодо яких застосовані експортні обмеження США.
Це підприємства, що містяться в Entity List (EL) та Military End User List (MEU List) Бюро промисловості та безпеки (BIS) Міністерства торгівлі США.

За три місяці від листопаду 2024 по січень 2025 прийнято 7 рішень про додання 469 юросіб до списку SDN OFAC за санкційною програмою RUSSIA-EO14024. 

За 9 місяців з лютого по жовтень 2025 з’явилося 1 рішення за програмою RUSSIA-EO14024: в жовтні санкції було застосовано до ПАТ «Роснафта», ПАТ «Лукойл» та 34 пов’язаних з ними підприємств.

Ще 8 юросіб, що дотичні до російської агресії, потрапили під американські санкції в 2025 році з інших причин, не пов'язаних з війною проти України, – за програмами SDGT і CYBER4.

В діаграмі 4 показані всі юрособи з бази даних, що знаходяться під будь-якими санкціями США (OFAC та/або BIS).

Нажаль, сьогодні важко аналізувати все, що стосується санкцій США щодо РФ.

Ми звикли підкреслювати роль США санкцій в підтриманні та посиленні санкційного тиску на РФ (так воно і було до 2025 року), але

наразі неможливо прогнозувати не тільки запровадження нових санкцій США, а й навіть термін збереження існуючих.

Наприклад, санкції щодо іноземних «дочок» Роснафти і Лукойла фактично нівелюються численними Генеральними ліцензіями OFAC, що надають дозвіл на майже всі операції, які були заборонені режимом санкцій. Термін дії таких виключень з режиму санкцій легко продовжується в ручному режимі і виглядає скоріш як результат бізнес-перемовин між США та РФ.

Тобто перебування підприємств в санкційних списках – є, санкційних обмежень – немає.

Більше того, внаслідок багатьох кадрових рішень 2025 року вже не функціонує належним чином система контролю дотримання санкцій.

Власне статус Росії для США теж змінився: невідомо, чи це вже «союзник» і «партнер», але вже точно не агресор… Тому сподіватися на продовження більш-менш ефективної американської санкційної політики щодо РФ наразі не доводиться.

За цих обставин все більше значення мають санкції ЄС та інших партнерів України.
 

Санкції ЄС

Санкції ЄС регламентуються кількома базовими Рішеннями Ради ЄС (Council Decision) та відповідними Регламентами Ради ЄС (Council Regulation), до яких при прийнятті нових пакетів санкцій вносяться зміни та доповнення.

В базі даних мстяться всі юридичні особи, щодо яких запроваджено санкції ЄС у зв’язку з російською агресією, це такі Регламенти ЄС:

• №269/2014 від 17.03.2014 про обмежувальні заходи щодо дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України;
• № 692/2014 від 23.06.2014 щодо обмежувальних заходів у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя;
• № 833/2014 від 31.07.2014 щодо обмежувальних заходів у зв’язку з діями Росії, що дестабілізують ситуацію в Україні

Крім того, є білоруські підприємства і додатково російські юрособи, щодо яких запроваджені санкції ЄС через кібератаки та порушення прав людини. Це такі Регламенти:

• № 765/2006 від 18.05.2006[1] про обмежувальні заходи з огляду на ситуацію в Білорусі та участь Білорусі в російській агресії проти України;
• № 2019/796 від 17.05.2019 щодо обмежувальних заходів проти кібератак, що загрожують Союзу або його державам-членам;
• № 2020/1998 від 7.12.2020 щодо обмежувальних заходів проти серйозних порушень прав людини та зловживань.

Загалом позиція ЄС стосовно доцільності підтримки України та посилення впливу на РФ мінялася протягом часу с початку великої війни. 

Якщо наприкінці 2022 року серед функціонерів ЄС з’являлися висловлювання про вичерпання потенціалу санкцій, то у 2023-24 відбулося усвідомлення реальності російської загрози для Європи (значну роль в цьому відіграли й вибори в США). Але на обсяг та процедури запровадження санкцій ЄС до РФ це вплинуло недостатньо.

За час від нашого останнього огляду до 01.11.2025 ЄС було прийнято 5 пакетів санкцій (з 15 по 19), до санкційних списків було додано 384 юрособи.

Наразі європейські санкції проти юридичних осіб – це близько 13 % від загальної кількості юросіб, щодо яких запроваджено санкції.

Нажаль, поки ЄС не вирішить організаційні питання щодо усунення від прийняття рішень тих держав, що знаходяться під ефективним російським впливом (насамперед – Угорщини), ситуація не зміниться.

Наразі все менше треба переконувати європейців в актуальності російської загрози та необхідності посилення санкційного тиску. На перше місце виходить системна проблема нейтралізації російського корупційного впливу на окремі країни ЄС.

 

Санкції Канади

В базі даних містяться юридичні особи, санкції щодо яких запроваджено Положеннями про спеціальні економічні заходи, що прийняті в 2014-2020 роках на підставі Закону про спеціальні економічні заходи.

• Положення про спеціальні економічні заходи (Росія), 17.03.2014
• Положення про спеціальні економічні заходи (Білорусь), 28.09.2020
• Положення про спеціальні економічні заходи (Україна), 17.03.2014, це санкції щодо окупованих територій та осіб, що причетні до окупації

Санкції Канади на 01.11.2025, як і торік, складали 7,4% від загального обсягу санкцій до юридичних осіб. 

 

Санкції Великої Британії

Санкційний список Великої Британії складається зі списків ЄС, що існували до 31.12.2020, та осіб, щодо яких було запроваджено санкції Великої Британії після Brexit.

«Старі» європейські санкції було трансформовано у відповідності з Законом про санкції та боротьбу з відмиванням грошей 2018 року, разом з новими британськими санкціями вони стали складовими санкційних режимів Великої Британії.

В базі даних містяться всі юрособи, що вказані в санкційному списку Великої Британії за режимом:

• Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019

А також кілька юросіб з режимів:

• Republic of Belarus (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019
• Iran (Sanctions) (Nuclear) (EU Exit) Regulations 2019
• Syria (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019
• Cyber (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2020
• Chemical Weapons (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019

Наразі в санкційних списках Великої Британії містяться 598 юросіб, це лише 5,2% від загальної кількості тих, що під санкціями. За рік від листопаду 2024 до листопаду 2025 додано 186 юросіб.

Попри велику роль Великої Британії у підтримці України в боротьбі проти російської агресії, британські санкції щодо юросіб досі не вражають масштабами.

 

Що далі?

Рік, що минув після нашої попередньої доповіді щодо санкцій до юридичних осіб, був наповнений подіями, що змінюють звичну картину світу. 

Цього року вже немає сенсу аналізувати дрібні деталі якості санкційних списків різних держав, бо перед «санкційною коаліцією» постають більш масштабніші стратегічні завдання.

В той час, коли адміністрація США фактично взяла курс на знищення існуючої системи санкцій до Росії і використовує застосовані попередньою адміністрацією чисельні санкції лише як аргумент в бізнес-перемовинах з РФ, збільшується значення політики Європи.

Європі потрібно – вже не просто для підтримки України, а задля власної безпеки – перебирати на себе позиції лідера в питаннях тиску на РФ. 

Для цього потрібні стратегічні і системні рішення, зокрема створення інституційних засад для скоординованої ефективної санкційної політики, оновлення законодавчої бази тощо. 

І хоча вже є розуміння того, що одними лише санкціями неможливо зупинити російську агресію, ефективна санкційна політика має бути важливою складовою протидії Росії.

* * *

Ця публікація створена за підтримки програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів