Україна довела, що Росія порушує права людини в Криму – уповноважена в справах ЄСПЛ

Україна довела існування системної політики порушень прав людини з боку Росії на території тимчасово окупованого Криму. 

У Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українців, заявила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, пише Радіо Свобода.

«Причому суд встановив не, наприклад, у якихось окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він зазначив, що ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжуються, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей. Причому багато які з цих порушень є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує РФ на території Криму», – сказала Сокоренко у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За її словами, це рішення Європейського суду містить висновки, які суттєво допомагають у розгляді індивідуальних позовів, поданих українськими громадянами, зокрема, у самому ЄСПЛ.

На сьогодні в Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українців щодо порушень прав людини саме в Криму. Приблизно 60% цих позовів пов’язані з відчуженням майна. Міністерство юстиції України ці справи не веде, проте на запит ЄСПЛ виступає як третя сторона.

Після анексії Криму ще у 2014 році Міністерство юстиції України подало міждержавний позов до Європейського суду з прав людини щодо систематичних порушень прав людини в окупованому Криму, зокрема, права на мирне володіння майном. Лише в червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України. Дії РФ були визнані незаконними, як і незаконною – заміна українського законодавства в Криму на російське. У березні 2022 року Росію виключили з Ради Європи. 16 вересня вона офіційно перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Влада РФ ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.

На тлі повномасштабної війни РФ проти України російська влада посилила процес вилучення майна. 2023 року російський очільник Криму Володимир Константінов заявив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів. До цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.

Україна та міжнародна спільнота розглядають ці дії як незаконне привласнення власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно – повернуте власникам.

Найчастіше російська влада заявляє, що кошти, отримані від продажу «націоналізованого» майна, підуть на підтримку учасників війни проти України.