Глава МЗС Естонії: У разі блокування Орбаном антиросійських санкцій постраждають платники податків ЄС і США

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна попередив, що блокування продовження санкцій проти Росії з боку Угорщини призведе до того, що уряди країн G7 та ЄС будуть змушені виплачувати багатомільярдні позики України, що були забезпечені російськими активами.

Як повідомляв Укрінформ, про це глава естонського МЗС сказав в інтерв’ю Financial Times.

Минулого року ЄС та країни G7 (США, Канада, Японія, Франція, Італія, Німеччина та Велика Британія) використали прибутки від близько 260 мільярдів євро заморожених російських активів по всьому світу для надання Україні 50 мільярдів євро кредиту. Якщо активи будуть розморожені, Європейський Союз та США відповідатимуть за погашення 20 мільярдів євро кредиту кожен, тоді як виплата решти позики лежатиме на інших членах «Групи семи».

«Проблема (полягає – ред.) у тому, що ці активи, які гарантують цей кредит, зникнуть», – пояснив Цахкна, маючи на увазі сценарій, за якого санкції ЄС втратять чинність.

Чиновники очікують, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан займе ще більш жорстку позицію під час майбутньої дискусії щодо скасування санкцій проти РФ, термін дії яких спливає наприкінці липня санкції мають бути одноголосно ухвалені країнами Євросоюзу, пише FT.

«Якщо вони збираються їх заблокувати, санкції будуть скасовані. І активи центрального банку будуть передані Росії, Путіну, як нагорода. Ми не можемо цього допустити», – сказав Цахкна.

У матеріалі йдеться, що Єврокомісія намагається розробити запасний план на випадок, якщо продовжити санкції не вдасться, однак, за словами чиновників блоку, більшість правових шляхів є ризикованими.

«Нам потрібні якісь правові рамки або якась процедура», – сказав Цахкна, додавши, що для цього необхідно залучити «коаліцію охочих», яка б виходила за межі ЄС і включала членів G7, а також такі країни, як Норвегія.

Естонія виступає за те, щоб держави «Групи семи» конфісковували російські активи, а не залишали їх під санкціями, йдеться у матеріалі.

«Це було б найчіткішим та найзрозумілішим рішенням», – вважає очільник естонського МЗС.

Видання зауважує, що Бельгія, де у центральному депозитарії цінних паперів Euroclear зберігається близько 190 млрд євро активів, рішуче виступає проти такого кроку, побоюючись, що він стане головною мішенню для судових позовів.

«Наша позиція не змінилась. Наразі конфіскація не є варіантом через усі ризики, які з нею пов’язані. Водночас краще зберегти ці заморожені активи як важіль під час мирних переговорів з Росією», – сказав міністр фінансів Бельгії Вінсент Ван Петегем.

Цахкна сказав, що із розумінням ставиться до небажання Брюсселя конфісковувати активи, додавши, що таке рішення має бути колективно прийняте групою держав, в ідеалі – усіма країнами G7.

Він наголосив, що перемовини з Угорщиною повинні продовжуватися, зазначивши, що Орбан залежить від фондів ЄС. Глава зовнішньополітичного відомства Естонії також додав, що зрештою те, що відбудеться із продовженням санкцій і замороженими активами, залежить від мирних переговорів за посередництва США.

Як повідомлялося, раніше міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявляв, що необхідно терміново вжити конкретних заходів і призупинити право голосу Угорщини у Євросоюзі, оскільки Будапешт систематично діє проти спільних інтересів безпеки Європи.