Пожежа на російському кораблі–шпигуні свідчить про поганий стан російського флоту у Середземномор’ї – ЗМІ

55-річний корабель «Кильдин» подав сигнал лиха біля сирійського узбережжя в четвер 30 січня, коли з його труб з’явилися язики полум’я і густий чорний дим. 

Російський екіпаж зібрався на кормовій палубі, відкрив рятувальні шлюпки, але не просив про допомогу, і після п’яти годин боротьби з вогнем «Кильдин» знову запустив двигуни, пише група Інформаційний спротив.

За даними західних спецслужб, судно знаходилося у східному Середземномор’ї для спостереження за подіями в Сирії після падіння Асада, коли російський флот почав вивозити військову техніку з контрольованої ним частини порту Тартус, повідомляє The Guardian.

Фото з сайту Інформаційний спротив

Західні джерела стверджували, що пожежа на «Кільдіні», після того як двома місяцями раніше загорівся російський ракетний фрегат «Адмирал Горшков», показав, що російська морська присутність у цьому районі перебуває в жалюгідному та безладному стані.

За їхніми словами, у той час, коли «Кильдин» зазнав лиха, два інші кораблі ВМФ росії — десантні кораблі «Иван Грен» та «Александр Отраковский» — також перебували в дрейфі, тимчасово не контролюючи навігацію.

Майкл Кофман, експерт з російських збройних сил у Фонді Карнегі, сказав, що казуси з російськими військовими судами не є чимось новим і не обмежуються Середземномор’ям.

«Російський флот історично відчуває труднощі з технічним обслуговуванням і боєздатністю. Пожежі – не рідкість. Операції, безсумнівно, завдають шкоди російському флоту, що старіє, який не має в своєму розпорядженні достатніх засобів обслуговування і підтримки», — говорить Кофман.

Ці проблеми можуть значно посилитися, якщо нові правителі Дамаска, «Хаят Тахрір аш-Шам» (ХТШ), позбавлять росію можливості використовувати базу в Тартусі. Поки що Москва утримує позиції в пост-асадівській Сирії в Тартусі та на авіабазі Хмеймім, але довгострокові наміри нового уряду неясні.

Минулого тижня ХТШ анулювала контракт із російською компанією, припинивши контроль над торговим портом Тартуса, який, як сподівалася Москва, стане центром експорту російської сільськогосподарської продукції на Близький Схід вартістю 500 млн. доларів. Це погана ознака для військово-морської бази, вважає Сідхарт Каушал, науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) у Лондоні.

Втрата Тартуса перетворить хронічні проблеми російського флоту на кризу, стверджує він: «Російський флот після Холодної війни не був розрахований на тривалу експлуатацію. Вони будували менші кораблі і дуже напихали їх ракетами. Це корисно, якщо ви захищаєте свої прибережні води, але [на більших відстанях] чим менше корабель, тим гостріші проблеми з його обслуговуванням».

Він додав: «Це завжди було проблемою для росіян, але у світлі потенційної втрати Тартуса вона стане набагато більш значущою».

«Москва шукає альтернативи в Середземномор’ї, але всі варіанти проблематичні, йдеться в опублікованій цього місяця в статті RUSI.

Алжир – давній союзник росії, але діяльність Москви в Малі, де найманці з групи Вагнера підтримують військову хунту, вбила клин між двома країнами.

У ході громадянської війни в Судані росія перейшла до підтримки Збройних сил Судану, що, на думку більшості спостерігачів, було спрямовано на забезпечення використання Порт-Судану на Червоному морі. Однак вихід із нього у Середземне море залежить від використання Суецького каналу, а переговори з суданською владою зайшли в глухий кут.

Третім варіантом може стати східна Лівія, де два порти, Тобрук і Бенгазі, знаходяться під владою генерала Халіфи Хафтара, що підтримується росією, а в регіоні вже налічується близько 2000 російських найманців.

Російська база в Лівії — найімовірніша альтернатива Тартусу, йдеться в дослідженні RUSI, проте в ньому наголошується, що це зробить ослаблений середземноморський флот росії заручником Хафтара і його майбутніх союзників, а отже, загрожує політичними ризиками для Москви.