Іран міг передати Росії технології по двигунам до крилатих ракет, і це також небезпечно, як і Fath-360

Хоча такий "трансфер технологій" може виглядати вкрай дивним, він може допомогти росіянам у нових масованих обстрілах України

Як повідомляе Війсковий портал «DEFENSE EXPRESS»
Інформацію про передачу оперативно-тактичних балістичних ракет від Ірану до Росії можна вважати остаточно підтвердженою. І тут ми можемо опиратись не тільки на повідомлення від Пентагону, там де було вказано саме про Fath-360, але й наприклад офіційне оголошення від урядів США та Великої Британії про запровадження санкцій проти Ірану за передачу рашистам ракетного озброєння.

При цьому якщо детально аналізувати повідомлення від Мінфіну США по санкційному пакету, то можемо побачити зокрема згадку про запроваджені заходи проти іранського конструкторського бюро Farzanegan Propulsion Systems за те, що це бюро постачало росіянам зразки власних двигунів до крилатих ракет.

Завантаження ракети "Калибр" на борт підводного човна, ілюстративне фото з відкритих джерел

Саме по собі повідомлення про те, що іранці передавали росіянам зразки по двигунам до крилатих ракет може виглядати дивно і абсурдно. Ну бо мовляв, навіщо Москві від Тегерану силові установки під дозвукові КР, якщо російський ВПК й сам виготовляє подібну продукцію.

Втім, тут треба зробити поправку на те, що самі росіяни реально можуть мати "вузьке місце" у виробництві далекобійних крилатих ракет для ударів по Україні, але тут мова аж ніяк не про електроніку, а про ті самі двигуни.

Річ у тім, що на різних типах дозвукових російських КР використовується один і той же тип реактивного двигуна під індексом ТРДД-50, що виготовляється на потужностях підприємства "ОДК-Сатурн", модифікація відрізняється залежно від призначення ракет: ТРДД-50А – під крилаті ракети повітряного базування типів Х-101 та Х-555 та ТРДД-50Б – під ракети морського базування "Калибр".

Логічно, що темпи виробництва тих же Х-101 та 3М14 "Калибр" залежать в тому числі й від темпів виготовлення тих же двигунів ТРДД-50, бо ракета без двигуна не полетить.

Виробничі потужності рашистського "ОДК-Сатурн", ілюстративне фото з відкритих джерел

Скільки усього одиниць ТРДД-50 на місяць або на рік може виготовляти російський ВПК – у відкритому доступі дані відсутні. Але далі треба зробити поправку на те, що ці двигуни є по суті одноразовим, та розраховані на виконання лише одного польоту за весь час своєї служби, під час якого ракета має уразити призначену ціль, або ж зазнати долі бути збитою засобами протиповітряної оборони України.

На цьому тлі цілком ймовірно у Москви міг виникнути запит на "обмін досвідом" зі своїми іранськими "колегами" по темі, як можна простити та зробити більш масовим виробництво реактивних двигунів під крилаті ракети. Схоже, що ця "співпраця" двох терористичних режимів виявилась настільки інтенсивною, що це попало в поле зору профільних установ США та мало як наслідок запровадження відповідних санкцій.

Наскільки ця співпраця наразі може збільшити можливості російського ВПК по виробництву далекобійних крилатих ракет – питання поки що відкрите. Але можемо зафіксувати, що сам факт передачі відповідних технологічних рішень від Ірану до Росії є не менш небезпечним в плані посилення обстрілів України, аніж "трансфер" тих самих Fath-360.