Чорноморська доповідь (5): Обстановка у Чорному морі на квітень 2024 року, шляхи вдосконалення діяльності Сил оборони України

Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews
продовжує публікацію аналітичної доповіді «Ситуація на Чорному морі в ході агресії РФ проти України у 2022–2024 роках».

Частина 5. «Обстановка у Чорному морі станом на квітень 2024 року, шляхи вдосконалення діяльності Сил оборони України».

Скорочення:
ТОТ - тимчасово окупована територія,
БРК - береговий ракетний комплекс,
БпЛА – безпілотний літальний апарат,
Обрабр - окрема берегова ракетно-артилерійська бригада,
ПКР – протикорабельна ракета,
ПдВО РФ – Південний військовий округ РФ,
МДО – морська десантна операція,
ББМ - бойова броньована машина.
 

Обстановка у Чорному морі станом на квітень 2024 року, шляхи вдосконалення діяльності Сил оборони України

Незважаючи на втрати, Російська Федерація на Чорноморському театрі військових дій в акваторії Чорного та Азовського морів зберігає достатньо потужне угрупування, яке складається з корабельно-катерної (підводних човнів), авіаційної та сухопутної складових.

Не слід вважати, що росіяни відмовились від своїх планів щодо захоплення південних районів Одеської області, але треба сказати напевно, що класичне проведення росіянами МДО вже точно не відбудеться.

Росія, внаслідок втрати більшості десантних кораблів, неспроможна на даний час і, у найближчій перспективі, компенсувати цю нестачу. Крім цього, у росіян виникли певні проблеми із логістичним забезпеченням своїх військ тому, що раніше десантні кораблі проектів 775 (775М), 1171 – грали тут провідну роль для перевезення зброї, боєприпасів та особового складу.

Внаслідок діяльності морських дронів (морських безекіпажних платформ), ЧФ РФ був вимушений:

• суттєво скоротити свою присутність у північно-західних районах Чорного моря;

• перевести найбільш цінні кораблі на Чорноморське узбережжя Краснодарського краю;

• будувати новий пункт базування Очамчире на окупованій території в Абхазії (Республіка Грузія).

Переведення кораблів у «більш безпечні» з точки зору Міноборони РФ, пункти базування, змусило росіян визначити нові, більш віддалені, райони запуску ракет по території України, що надає системі ППО України більше часу на реакцію.

Ймовірність бути атакованим у будь-який момент часу, фактично по всій акваторії Чорного моря, має сильний вплив на моральний стан особового складу російських військ.

Суттєві втрати особового та корабельного складу привели до відставки командувача ЧФ РФ адмірала Віктора Соколова 15.02.2024.

Так, нові реалії, до яких ВМФ РФ не був готовий, вимагають іншої системи діяльності, у тому числі протидії малорозмірним ударним засобам, на кшталт морських дронів.

Весь наявний бойовий потенціал РФ, згідно із радянськими традиціями був «заточений» на «корабельні баталії» та діяльність на комунікаціях противника.

Але, коли в морі противника немає, його ударні сили досить важко виявити наявним комплектом сил і засобів, наземні об'єкти для ударів ракетним озброєнням мобільні і швидко змінюють свою дислокацію, будь-яка спроба підійти до узбережжя противника не гарантує повернення назад в «родную говєнь», а бойовий склад ЧФ РФ скоротився майже на 30 відсотків, за відсутності у України власного флоту. Тож російським морякам є чимало приводів для розпачу.

Тому, росіяни зараз в авральному порядку створюють дієву систему нейтралізації загроз з морського напрямку (у тому числі протидії малорозмірним ударним силам), яка ймовірно буде включати:

• нову тактику застосування корабельно-катерного складу для протидії загрозам;

• адаптацію наявних, у тому числі застарілих, радянського зразку, систем озброєння (ударних, сил і засобів РЕБ, сил розвідки тощо) до вимог сьогодення;

• створення (вдосконалення існуючої) системи радіо- та радіоелектронної розвідки, системи висвітлення надводної обстановки;

• організацію взаємодії авіаційного, морського, сухопутного компоненту флоту для нейтралізації загроз з морського напрямку;

• розробку та впровадження аналогічних ударних засобів, які, можливо, будуть застосовуватись проти українських дронів, інші заходи.

Тобто, доки цей комплекс завдань не буде вирішений, росіяни не будуть почувати себе впевнено в акваторії Чорного моря.

Завдання, які стоять перед Збройними Силами України

Стратегічною метою України у цій війні, крім виходу на міжнародно визнані кордони 1991 року, повинно стати нанесення РФ такої поразки в ресурсах (матеріально-технічних, людських), яке дозволило б у найближчій перспективі бути впевненими, що у агресора відсутні можливості для відновлення агресії.

Для виконання цього стратегічного завдання Україні слід виконати низку інших завдань, серед яких дуже велику роль грає контроль за північно-західною частиною Чорного моря, узбережжям тимчасово окупованого Криму, морськими комунікаціями РФ у Чорному морі.

У Чорному морі проходять дуже вразливі та болісно чутливі комунікації противника для транспортування нафтопродуктів, хімічної продукції, добрив, продукції агропромислового комплексу (у тому числі з окупованих територій України). Перерізання цих комунікацій, у тому числі за допомогою безекіпажних платформ, матиме потужний вплив на економіку РФ, а як наслідок, знизить спроможності Росії для ведення війни.

Крім цього слід налагодити роботу із країнами-партнерами щодо запобіганню вільного «курсування» російських «напіввійськових» суден, які під нейтральним цивільним прапором здійснюють безперешкодне перевезення вантажів військового призначення або заходять в закриті порти ТОТ Криму.

Як показала практика, застосування великих кораблів на Чорноморському театрі військових дій на даний час є безперспективним напрямком. Та й будувати великий корабель Україна зараз неспроможна внаслідок зрозумілих об’єктивних причин.

Масові, малі платформи з РАКЕТНИМ озброєнням, у тому числі безекіпажні – це те, над чим ми маємо працювати та організовувати виробництво саме на території України. І для цього ми маємо всі можливості.

Посилення та вдосконалення системи висвітлення надводної обстановки, синергія розвідувальних та ударних засобів, засобів РЕБ, малорозмірних надводних (повітряних) ударних безекіпажних засобів у поєднанні з ракетним озброєнням – це те, що може принести гарні плоди.

Слід зазначити, що в України досі відсутні дієві засоби виявлення та протидії підводним човнам ЧФ РФ з ракетним озброєнням (КРМБ «Калібр») і їх активна діяльність проти України обмежена лише обрисом глибин довкола українського узбережжя. Тому цей напрямок ще очікує на відповідне рішення.

Поява у росіян аналогів наших морських дронів – питання найближчого часу, нам вже слід працювати над засобами протидії та розробляти (впроваджувати наявні розробки) підводних (напівзанурених) безекіпажних платформ, тим більше, що таки розробки вже є на озброєнні країн-партнерів. Безумовно треба досліджувати та впроваджувати більш широке коло завдань, яке може виконуватись морськими безекіпажними платформами: крім ударних, це можуть бути завдання з постановок мінних загороджень, ведення розвідки, ретрансляції команд управління, РЕБ, ППО тощо.

Тільки розвиток і впровадження новітніх технологій, до яких РФ, як країна з великим науково-технічним, матеріальним потенціалом ще не буде готова, допоможе нам вибороти Перемогу.

* * *

Попередні частини Доповіді «Ситуація на Чорному морі в ході агресії РФ проти України у 2022–2024 роках»:

• «Втрати корабельного складу Чорноморського флоту РФ станом на квітень 2024 року».
• «Склад сил сторін та завдання Чорноморського флоту РФ на почат-ковому етапі агресії».
• «Головні завдання, які ставились ЧФ РФ станом на 24.02.2022».
• «Короткий опис розвитку ситуації на Чорноморському театрі воєнних дій у 2022-2024 роках».

* * *

Ця публікація створена за підтримки Європейського Союзу (European Union in Ukraine). Зміст публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу