У керівній партії Грузії закликали "припинити істерику" щодо закону про іноагентів

У керівній партії Грузії "Грузинська мрія" назвали "істерикою" побоювання щодо схожого на російський законопроєкту "про іноагентів" та розповіли його деталі, зазначивши, що не бачать підстав для критики.

Як повідомляє "Новости Грузия", пише "Європейська правда", про це заявив виконавчий секретар "Мрії" Мамука Мдінарадзе. 

Мдінарадзе закликав опозицію та усіх незгодних "припинити істерику" щодо повторних намірів влади запровадити додаткові вимоги до громадських організацій, які отримують закордонне фінансування. 

Він зазначив, що під дію закону мають потрапляти громадські організації, які отримують від закордонних донорів понад 20% свого фінансування, а вимогами до них буде щорічне подання декларацій та звітування, на які проєкти вони отримали кошти і як витратили. У разі проблем зі звітуванням будуть застосовуватися штрафи. 

Політик додав, що керівна більшість хоче ухвалити закон до кінця весняної сесії – останньої п’ятниці червня. 

У попередніх коментарях Мдінарадзе висловив думку, що такі вимоги є "мінімальним стандартом прозорості", якщо організація хоче вважатися доброчесною, та пояснив ініціативу тим, що з наближенням виборів "збільшується приплив непрозорих грошей у Грузію", більшу частину яких спрямовують на підтримку "радикальних партій", "радикальних НУО" і "радикальних пропагандистських ЗМІ".

Він звинуватив громадські організації, які отримують західні донорські кошти, у "стигматизації судової системи і суддів", вочевидь маючи на увазі розслідування випадків корупції, "пропаганді ЛГБТ і підриві довіри до церкви", "фінансованій з-за кордону кампанії делегітимації виборів 2020 року".

Мдінарадзе також заявив, що НУО, які виступали за приєднання Грузії до санкцій проти Росії та безперешкодну участь грузинських добровольців у війні на боці України, сприяють "відкриттю другого фронту" у Грузії. 

Нагадаємо, перша спроба ухвалити грузинський варіант "закону про іноагентів" рік тому, який одразу почали порівнювати з російським, спровокувала масштабні акції протесту. Парламент схвалив проєкт у першому читанні, але після різкої критики ЄС та США і під тиском протестів влада вирішила все ж відкликати його. 

Опозиція знову закликає до акцій протесту, вбачаючи в ініціативі спробу наступу на свободу слова, тиску на громадянське суспільство та дискредитації нелояльних до влади організацій і ЗМІ.