У РФ визнали дефіцит вертолітних двигунів ВК-2500: що це означає і чому торкаєтеся всіх рашистів

Саме тому РФ з 90-х років намагалась налагодити випуск ВК-2500, потім намагалась купити "Мотор Січ", а після 2014 року зробила все для продовження контрабанди

Ще декілька днів тому у РФ на офіційному рівні повідомили, що мають значні проблеми з випуском двигунів ВК-2500 для вертольотів. Про це прямо заявив голова міністерства промисловості та торгівлі РФ Деніс Мантуров на засіданні комітету верхньої палати російського парламенту.

"Основним вузьким місцем вертольотобудування наразі є вертолітні двигуни. Зокрема, якщо ми говоримо про ВК-2500, то коли в Санкт-Петербурзі створювали єдиний центр з виробництва ВК-2500, ми розраховували на максимальний обсяг до 200 двигунів. Розгойдали в підсумку до 300, а потреба на сьогодні - понад 500 двигунів на рік", - повідомив Мантуров, зазначивши, що мова йде про двигуни для Ми-8 та його модифікацій.

Але справа в тому, що Мантуров не сказав всієї правди й двигун ВК-2500 використовується значно й значно ширше. Бо на ньому літає не тільки транспортні Ми-8, а також ударні Ми-24 та Ми-35, а також взагалі майже всі вертольоти РФ: транспортні та протичовнові Ка-27, Ка-31, Ка-32, а також ударні Ми-28 та Ка-52. У всіх них використовуються одні й ті самі ВК-2500 у різних версіях, які є ТВ3-117 від "Мотор Січ".

Зазначимо, що сам завод у Санкт-Петербурзі створили у 2014 році, а до цього ВК-2500, який "з'явився" у 1997 році, збирали з українських комплектуючих. З 2014 року, як підкреслювали у РФ, збирали повністю "імпортозаміщений". Рівень "імпортозаміщення" був настільки "високий", що заарештований президент "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв спеціально для цього налагодив, як вказали у СБУ, "транснаціональні канали незаконного постачання оптових партій українських авіадвигунів до країни-агресора".

Й тепер у РФ офіційно говорять, що можуть випускати лише 300 двигунів на рік. Що таке 300 двигунів, які зараз нібито може випускати у РФ - це не 300, а 150 комплектів на один борт, бо у всіх російських вертольотах використовується саме два двигуни.

Але окрім випуску нових машин є потреба заміни двигунів на вже наявному вертолітному парку і це стосується не тільки військових машин, а всіх російських вертольотів у цивільній та рятувальній авіації. Й визначений ресурс ВК-2500 становить, за "паспортом", 6-9 тисяч годин, міжремонтний - 2-3 тисячі.

Наскільки це багато у реаліях РФ можливо оцінити завдяки публічній статистиці "Росавіації" за 2018 рік, відповідно якої у льотному стані у цивільній авіації знаходилось 924 російських вертольотів усіх типів (валова частина Ми-8), які налітали 390 тисяч годин. Тобто в середньому у цивільній авіації РФ декілька років тому один борт на рік мав 422 льотних години. Також зазначимо, що на цей рік частка іноземних вертольотів у РФ становила 32%.

При цьому загалом у РФ загалом було зареєстровано 1830 вертольотів російського виробництва, але лише половина з них могла літати. І це пов'язано з тим, що 87% бортів були старіші 25 років.

Тепер до цивільних вертольотів необхідно додати військові борти, за орієнтовними даними Military Balance, у всіх збройних силах РФ - понад 1100 одиниці станом на середину 2022 року, скільки з них зараз у льотному стані - невідомо. Умовно, виключно для ілюстрації, візьмемо загальну поточну кількість військових та цивільних машин російського виробництва у 1500 вертольотів, що у льотному стані та використовують саме на ВК-2500/ТВ3-117.

З огляду на це 150 комплектів двигунів на рік вже вбачаються катастрофічно малим показником. А він вочевидь, досягається ще й використанням тих комплектуючих, які встигли завезти раніше. Тобто тенденція з вибуттям вертольотів через брак двигунів цілком очевидна. І це, що важливо, торкається не лише військової авіації, яка з величезною вірогідністю просто буде літати до останнього, а цивільних вертольотів, які у РФ відіграють важливу роль у "народному господарстві" й часом є взагалі єдиним транспортним засобом, який може добратися до віддалених населених пунктів, особливо на півночі РФ, у тайзі та інших болотах.

Звісно питанням залишається можливість РФ почати автономне виробництво двигунів ВК-2500, але слід зважити на те, що над цим процесом рашисти бились з 90-х років, більше того, на початку 2010-х хотіли купити "Мотор Січ", а після 2014 року зробили все, щоб отримувати готові двигуни та комплекти для їх збирання у РФ. Тому доволі сумнівно, що "ось саме зараз" рашисти зможуть щось змінити у цій сфері.