Лідери Азербайджану та Вірменії провели переговори уперше за чотири місяці

Президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у суботу провели першу з кінця жовтня 2022 року двосторонню зустріч у межах Мюнхенської безпекової конференції за посередництва США.

Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на Reuters.

Зустріч Пашиняна та Алієва розпочалася з переговорів, організованих держсекретарем США Ентоні Блінкеном на полях Мюнхенської конференції з безпеки, після яких обидві сторони заявили, що в укладанні мирної угоди досягнуто прогресу.

Після тристоронніх переговорів офіс вірменського прем’єра заявив, що той підтвердив рішучість Вірменії досягти угоди, яка "справді гарантуватиме довгостроковий мир і стабільність в регіоні".

Але на панельній дискусії про розбудову безпеки на Південному Кавказі обоє висловили протилежні позиції сторін щодо статусу Нагірного Карабаху, блокади Лачинського коридору та напряму майбутніх переговорів.

"Я думаю, що Азербайджан і Вірменія повинні продемонструвати, що перехід від тривалого протистояння, взаємної ненависті і ворожнечі повинен завершитися", – сказав азербайджанський президент під час дискусії.

Водночас він звинуватив Вірменію в окупації азербайджанських земель протягом майже 30 років і розкритикував посадовця самопроголошеного Нагірного Карабаху.

У відповідь прем’єр Вірменії заявив, що "Азербайджан прийняв політику помсти" і спитав, чи хочуть лідери обох країн використати свою зустріч для "розпалювання нетерпимості, ненависті, агресивної риторики", чи для того, щоб покращити ситуацію.

За кілька днів до зустрічі Алієва й Пашиняна стало відомо, що Вірменія завершила роботу над черговим етапом договору про встановлення миру і відносин з Азербайджаном і направила азербайджанській стороні пропозиції.

Нагірний Карабах є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але під час першої війни на початку 1990-х років на території, населеній переважно етнічними вірменами, була проголошена невизнана держава. Під час шеститижневої війни 2020 року Азербайджан повернув більшу частину втраченої території.