Захист подав до суду РФ клопотання про неприпустимі докази у «справі Зекір'ї Муратова»
У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону на засіданні у «справі Зекір'ї Муратова» захист долучив до матеріалів висновки незалежних фахівців, які доводять неспроможність лінгво-релігієзнавчої експертизи, на підставі якої кримського татарина звинувачують у тероризмі.
Про це у відео, опублікованому «Кримською солідарністю» у Фейсбуці, повідомила адвокат Ліля Гемеджі, передає Укрінформ.
«Захист долучив до матеріалів кримінальної справи два висновки незалежних фахівців, які були виконані, в тому числі як рецензії на лінгво-релігієзнавчу експертизу, що є в матеріалах кримінальної справи. У цих висновках фахівці повністю обґрунтували, що лінгво-релігієзнавча експертиза, а також протокол огляду дослідження речових доказів, а саме дисків з аудіозаписами, є неспроможними та неприпустимими доказами», - повідомила Гемеджі.
Крім того, під час засідання сторона захисту подала клопотання про те, щоб вважати неприпустимим доказом рішення Верховного суду РФ від 2003 року, згідно з яким низку організацій у РФ, у тому числі «Хізб ут-Тахрір», визнано терористичними.
Як вважає Гемеджі, «це рішення Верховного суду не опубліковане на офіційних ресурсах, воно не є публічним», тому є неприпустимим доказом.
Крім того, відзначила адвокат, «притягнення до відповідальності людей із посиланням на рішення Верховного суду від 2003 року, яке не опубліковане офіційно, є порушенням статті 7 Європейської конвенції з прав людини».
Проте, повідомила Гемеджі, суд відмовився вважати рішення Верховного суду РФ від 2003 року неприпустимим доказом.
Суд задовольнив клопотання захисту про залучення до матеріалів справи публікації, розміщеної на сторінці у Фейсбуці прес-секретаря «Хізб ут-Тахрір Україна» Фазила Амзаєва, в якому він дає роз'яснення щодо діяльності цієї організації, у тому числі на території РФ.
За словами адвоката, на наступному засіданні, призначеному на 13 січня, захист братиме участь у дебатах. Юрист уточнила, що процес добігає кінця, наступна його стадія – останнє слово і за відсутності підстав для поновлення слідства у цій кримінальній справі буде винесено підсумкове судове рішення.
Нагадаємо, 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму затримали семеро людей. Київський районний «суд» Сімферополя обрав для шістьох затриманих запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ісмет Ібрагімов, Зекір»я Муратов, Вадим Бектеміров, Еміль Зіядінов, Алім Суф'янов, Сейран Хайретдінов були заарештовані в залі суду. Олександра Сизикова, у якого інвалідність першої групи по зору, відправлено під домашній арешт. Усіх затриманих звинувачують у причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір».
Фото: Кримська солідарність
Ще на цю тему
- 23.04.2024 Кримського політв'язня Руслана Сулейманова етапували до Челябінської області РФ
- 23.04.2024 У кримського політв’язня Амета Сулейманова погіршується стан здоров‘я
- 19.04.2024 У Криму з 2014 року окупанти знищили низку мусульманських кладовищ
- 17.04.2024 Засуджений на 8 років кримчанин Рефат Алімов вийшов на волю
- 01.04.2024 Кримського громадянського журналіста Аріфмеметова етапували до Красноярського краю
- 22.03.2024 За час окупації Криму через репресії загинули 60 людей – КРЦ
- 14.03.2024 Окупанти відпустили з-під варти кримськотатарського активіста Едема Дудакова
- 12.03.2024 Кримського активіста Рустема Мурасова етапують до російського Владимира
- 08.03.2024 Масові затримання у Криму: Представництво президента України закликало посилити тиск на РФ
- 06.03.2024 У Криму на 2 місяці заарештували чотирьох кримськотатарських активістів
- 06.03.2024 Після масових обшуків окупанти затримали десять кримських татар
- 29.02.2024 У Криму окупанти провели обшуки в чотирьох кримських татар та мечеті