Український безпілотний комплекс радіотехнічної розвідки почав льотні випробування / Фото
НВЦ «Інфозахист» почав проведення льотних випробувань своєї нової розробки - повітряного комплексу радіотехнічної розвідки Gekata, який призначений для виявлення радіовипромінюючих цілей на відстані у сотні кілометрів.
Вперше ця розробка була продемонстрована на виставці «Зброя та Безпека» у 2021 році, пише Defense.Express.
Gekata здійснила свій перший політ, піднявшись у небо з невеликого літовища під Києвом. Під час польоту, окрім роботи самої системи радіотехнічної розвідки, проводилось вимірювання впливу контейнеру на льотні характеристики PD-2.
Зазначається, що основою комплексу Gekata є 10-кілограмовий контейнер з обладнанням для ведення радіотехнічної розвідки, який встановлюється на дрон PD-2 від Ukrspecsystems.
За задумом розробників, весь комплекс складається з наземної станції управління та шести дронів з «Гекатою». Три БПЛА мають знаходиться у небі та змінюються по черзі для забезпечення цілодобового моніторингу по фронту 100-км та на глибині до 450 км від місця баражування.
Це дозволяє у режимі 24/7 збирати інформацію про всі об’єкти противника, які випромінюють у радіопросторі та точно визначити їхні координати. Тобто мова йде не тільки про пункти управління та командно-штабні машини, а про контрбатарейні радари, РЛС зенітно-ракетних комплексів або літаків, та навіть про звичайні радіостанції рядових бійців противника.
Gekata здатна відстежувати до 200 цілей одночасно
І робити це абсолютно непомітно, баражуючи над своєю територією. Бо, по-перше, Gekata лише збирає дані, не випромінюючи нічого, а по друге - PD-2 має розмах крила до 5 метрів, що робить його виявлення РЛС доволі важкою задачею.
Загалом можливості Gekata дозволяють відстежувати одночасно до 200 цілей та передавати інформацію про них у режимі он-лайн. Або, у випадку повної «радіотиші» чи автономного польоту, накопичувати цю інформацію на внутрішніх носіях.
Фактично, рішення НВЦ «Інфозахист» у вигляду «рою» БПЛА дозволяють замінити «класичні» літаки радіотехнічної розвідки або мережі наземних станцій РТР, на кшталт «Кольчуги».
Зазначається, що PD-2 може знаходитись у повітрі близько 10 годин та підійматися на висоту до 5 км, дальність керування дроном складає понад 220 км.
Дрон PD-2, окрім традиційного літака, має VTOL-варіант, коли за допомогою двох додаткових секцій він здатний злітати та сідати вертикально. Це дозволяє експлуатувати його навіть з непідготовлених майданчиків.
Ще на цю тему
- 17.04.2024 Міноборони: За пів року до експлуатації допустили 344 новітніх зразків озброєння, 244 з них – українські
- 16.04.2024 Українські інженери розробляють підводний човен, який стріляє торпедами
- 15.04.2024 Дроны Sea Baby нового поколения достанут цель в любой точке Черного моря – СБУ
- 12.04.2024 Лазерний DragonFire для України: Велика Британія готова на бойовий експеримент
- 11.04.2024 Європарламент не схвалить фінансування Ради ЄС, поки Україна не отримає додаткові Patriot
- 11.04.2024 Україна та Велика Британія підписали угоду щодо співпраці у сфері оборонних матеріалів
- 10.04.2024 США схвалили продаж Україні обладнання для ЗРК Hawk на $138 млн
- 10.04.2024 Після розмінування будуть використовувати знову: у Міноборони працюють над цікавим рішенням
- 06.04.2024 Які умови треба, щоб наші виробники змогли робити більше зброї
- 04.04.2024 Україна і Латвія найближчим часом почнуть спільно виробляти дрони для ЗСУ
- 04.04.2024 Кулеба: Україні потрібно ще щонайменше 5-7 систем Patriot, у партнерів їх понад 100
- 30.03.2024 Коштів на чеську ініціативу з купівлі снарядів для України все ще бракує – Міноборони Естонії