Жоден ФСБшник не відповів за тортури в окупованому Криму – правозахисниця

09:01 30.07.2021

З моменту окупації Криму Росією жоден співробітник ФСБ не був притягнутий до відповідальності за застосування тортур до затриманих.

Про це у програмі «На самом деле» телеканалу «Дом» заявила очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, передає Укрінформ.  

«Мої колеги проаналізували рішення так званих «судів», так от, протягом усіх цих 7 років жоден співробітник ФСБ жодного разу не був притягнутий до відповідальності за нанесення тяжких тілесних ушкоджень», – сказала Скрипник.

Правозахисниця уточнила, що йдеться також про застосування тортур до затриманих в окупованому Криму громадян України.

«За тортурами взагалі немає справ проти ФСБ. Ми знайшли лише кілька рішень щодо російських поліцейських, і то, це в тому разі, якщо один поліцейський побив іншого», – деталізувала вона.

Скрипник акцентувала, що нинішні «суди» Криму підпорядковані російській системі, заснованій на придушенні громадянських прав і свобод. Таким чином, людям нема куди звернутися у пошуках справедливості та правосуддя.

«Про що це говорить? Це говорить, що ця система залучила до себе всі силові структури й так звані «суди» Криму. Тобто людям нема де шукати справедливості. А люди, які скоюють тяжкі злочини, такі, як тортури та викрадання, залишаються безкарними вже протягом 7-8 років», – підкреслила очільниця Кримської правозахисної групи.

За її словами, протягом майже вже 8 років окупації Кремль сформував і зміцнив у Криму репресивну систему зі своїми методами придушення громадянського опору.

Зараз фіксується вже менше насильницьких зникнень, водночас різко зросла кількість арештів, які закінчуються реальними термінами для політв'язнів, констувала вона. 

Наприклад, у першому півріччі цього року в окупованому Криму російські силовики здійснили 33 обшуки, 156 осіб були затримані.

«Зараз щонайменше 105 громадян України перебувають за ґратами за сфабрикованими політично мотивованими справами. Тобто це ті справи, в яких люди не скоювали злочинів, але вони стали заручниками окупації», – сказала Скрипник.

Одна з найбільших груп — це переслідування кримських татар і кримських мусульман за сфабрикованими звинуваченнями про участь у «Хізб ут-Тахрір» (міжнародна панісламістська політична партія, визнана в Росії терористичною організацією).

«Із них дуже багато досить відомих активістів. Наприклад, як Сервер Мустафаєв. Він був координатором «Кримської солідарності», це і було реальною причиною його арешту, а не те, що формально зробила ФСБ», – продовжила правозахисниця.

Також дуже популярним для Росії є метод переслідування нібито за «шпигунство» на користь українських спецслужб.

«І один із недавніх таких прикладів – справа журналіста Владислава Єсипенка. Його посадили саме за те, що він журналіст, а не за те, що він «шпигун». Тобто те, що він знімав громадські місця, в будь-який момент може стати нібито «шпигунством на користь українських спецслужб»... Також Галина Табакова — це 66-річна жінка. І вона отримала термін 12 років за «шпигунство» на користь спецслужб України», – навела приклади Скрипник.

Тривають переслідування і за участь у мітингах, хоча зараз патріоти намагаються менше проводити акцій у публічних місцях.

Всі ці методи аналогічні тим, що застосовуються і в окупованій частині сходу України, сказала вона.

«Їхня мета — насамперед придушити будь-який опір, проукраїнські інтереси. Фізично усунути цих людей. Тому багато хто з них просто перебуває за ґратами», – додала очільниця Кримської правозахисної групи.

Ще на цю тему