Флот на продаж: судна кримських портів пускають з молотка

Продаж суден кримських портів ініціював «глава» окупованого Криму Сергій Аксенов, який вніс відповідне клопотання до кримського парламенту. Депутати на своєму засіданні 19 лютого цю ініціативу затвердили.

Згідно з рішенням «парламенту» окупованого Криму, оприлюдненим на сайті відомства, «депутати» погодили відчуження шляхом продажу на відкритому аукціоні 21 судна, закріпленого на праві господарського відання за державним унітарним підприємством «Кримські морські порти», пишуть Крим.Реалії .

Загалом під розпродаж потрапляють сім суднових барж, плавпричал, п'ять пасажирських суден, лоцманське, пожежне та нафтоналивне судна й багато інших. У документах це пояснюється тим, що використання зазначених суден за призначенням, а також їх оренда для отримання прибутку «не є можливими».

«За наявності нульового прибутку від експлуатації зазначеного майна підприємство несе істотні витрати, спрямовані на його утримання, що є економічно невигідним. Міністерством транспорту Криму ухвалене рішення про доцільність відчуження цього майна», ‒ йдеться в пояснювальній записці до постанови кримського парламенту.

Чиновники стверджують, що продаж численних морських суден «не позбавить підприємство можливості здійснювати свою діяльність».

«Це дозволить забезпечити раціональне використання майна, знизити витрати на утримання зазначених об'єктів та їх охорону. Отримані від реалізації майна кошти підприємство планує спрямувати на розвиток, зокрема, на придбання основних засобів, що добре вплине на здійснення підприємством статутної діяльності», ‒ зазначено в постанові.

У ДУП «Морські порти Криму» майбутній розпродаж ввіреного йому майна не коментують. Крим.Реалії намагалися зв'язатися з підприємством, але там на наші дзвінки не відповіли.

Суднам, які планують продати, судячи з технічних характеристик, по 30-40 років. Наприклад, баржі зі списку на продаж були збудовані з 1978 до 1988 року минулого століття. Пасажирські судна ‒ ще більш раннього виробництва.

Найстаршим серед виставлених на продаж є «Кара-Даг». Йому майже 60 років. Згідно з документами кримського уряду, він був збудований у 1963 році у Батумі (Грузія). У 70-х роках минулого століття з'явилися пасажирські судна «Нептун» (1970 рік побудови в тоді ще радянському Ростові-на-Дону) та «Иван Поддубный» (1972 рік, Таганрог), вони теж внесені у список на продаж.

Всі вони значаться у Державному судновому реєстрі України. За інформацією російського порталу водного транспорту, всі зазначені судна перебувають у Феодосійському торговельному порту.

«Наймолодше» у запропонованому списку ‒ лоцманське судно «Проворный», збудоване у 2006 році в Феодосії. Воно зареєстроване в російському Державному судновому реєстрі, хоча Феодосія за українським та міжнародним законодавством продовжує залишатися частиною України.

Наміри виставити на продаж зазначені судна свідчить про «жалюгідний стан» кримських портів, які змушені «продавати свій брухт, щоб вижити», вважає голова моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» з питань дотримання міжнародних санкцій відносно Росії у зв'язку з анексією Криму Андрій Клименко.

«Інвестиції в морські порти Криму, за інформацією окупаційної влади, склали понад 550 мільйонів за минулий рік (відомості, оприлюднені Міністерством транспорту російського уряду Криму на початку лютого ‒ КР). Звертаю увагу, що валюта не вказана. Йдеться, швидше за все, про російські рублі. Ділимо 550 мільйонів рублів приблизно на 74 за курсом долара, отримуємо «інвестиції» в усі порти Криму в розмірі 7,4 мільйона доларів. Це смішна сума, а точніше, вартість кількох кілометрів будівництва дороги. Ось і всі інвестиції, ось і весь розвиток, який ставить порти на межу виживання й перед потребою заробляти продажем свого застарілого флоту», ‒ сказав Крим.Реалії Андрій Клименко.

ДУП «Морські порти Криму» не вперше намагається розпродати ввірений йому флот. Тільки торік на аукціони виставляли близько десятка суден, «націоналізованих» у 2014 році. Їх початкову вартість визначили від декількох сотень тисяч рублів до декількох мільйонів. Але поки покупці для них не знайшлися.

«Влада» Криму зі свого боку регулярно повідомляє про розвиток кримських портів в умовах санкційних обмежень. У 2019 році Сергій Аксенов називав «розвиток кримських портів, що постраждали від санкцій», одним з найбільш проблемних питань у сфері транспортної інфраструктури півострова. За його словами, у кримському уряді впроваджують концепцію розвитку портової інфраструктури до 2030 року, що передбачає розвиток вантажних потужностей і пасажирських перевезень.

А з минулого року кримські порти за дорученням президента Росії Володимира Путіна почали адаптувати для яхтового туризму.

У «мінтрансі» Криму на початку лютого повідомили, що порти півострова «успішно розвиваються, незважаючи на режим санкцій та коронавірус».