Юристи УГСПЛ радять українцям звертатися до ЄСПЛ у разі загрози примусового відчуження окупантами землі в Криму

Юристи Української Гельсинської спілки з прав людини (УГСПЛ) радять українцям звертатись до ЄСПЛ у разі загрози примусового відчуження окупаційною «владою» земельної ділянки в Криму через указ президента РФ №201 от 20.03.2020, який забороняє іноземцям - а такими окупанти вважають громадян України - володіти землею на прибережних територіях півострова.

У 2021 році громадяни України можуть втратити близько десяти тисяч ділянок землі на території Криму, оскільки у березні спливає річний термін, який окупаційна «влада» РФ дала «іноземцям» для їх відчуження, повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на УГСПЛ.

Українські юристи пояснюють, що цей указ фактично накладає обов’язок іноземців позбутися власної землі протягом року. Якщо вони не встигнуть або не захочуть цього зробити – РФ звертатиметься до національних судів, аби примусово відчужити – реалізувати з аукціону та отримати компенсацію, яка не обов’язково відповідатиме ринковій вартості землі.

«В цілому, заборона іноземцям володіти землею або встановлення для них будь-яких інших обмежень в контексті розпорядження земельними ділянками є досить поширеною і звичайною практикою в світі. Як правило держави пов’язують це із захистом національних інтересів, скажімо, державного суверенітету тощо. Однак, важливо, що такі правила держава може встановлювати лише на своїй суверенній території. Якщо ж мова йде про земельні ділянки в окупованому Криму, то ми можемо констатувати, що такі дії Росії є відверто незаконними та суперечать міжнародному праву, адже Крим є міжнародно визнаною територією України, а Російська Федерація – окупант. У Криму є лише один кордон – український. Згідно з міжнародним правом окупант не може поширювати на окуповану територію своє законодавство, якщо цього не вимагає охорона громадського порядку або захист прав людини. Як бачимо, в ситуації з Указом Путіна, не було жодних законних підстав відносити території Криму до прикордонних земель Росії», – зазначив Максим Тимочко, адвокат УГСПЛ.

Він послався на Європейську Конвенцію з прав людини, у першому протоколі якої вказано, що кожен має право на захист власності.

«Законодавство РФ, яке передбачає примусове вилучення земельних ділянок в громадян України в Криму, є незаконним втручанням в це право, адже воно суперечить міжнародному праву, яке забороняє окупаційній владі чинити так з цивільним населенням під час окупації», – вказав юрист.

Тож у власників земельних ділянок в окупованому Криму, яких РФ вважає іноземцями, вже сьогодні є всі юридичні підстави звернення до Європейського суду з прав людини, аби довести, що їх права порушує Росія, зазначають в УГСПЛ.

Аби підготувати відповідне звернення, потрібно зібрати персональні документи та документи, які підтверджують право власності – державний акт на землю або свідоцтво про прийняття спадщини. Якщо людина втратила подібні документи, то можуть бути використані інші, які, можливо, прямо і не вказують на право власності, але опосередковано це підтверджують. «Приміром, квитанції про сплату комунальних платежів за п’ять років можуть підтверджувати, що будинок належить цій людині, або витяги з земельного кадастру тощо», – вказують правозахисники.

До заяви юристи радять додавати і зібрану інформацію про ринкову вартість своєї ділянки – і на момент початку окупації, і на сьогодні. У майбутньому можна буде розраховувати на компенсацію за рішенням ЄСПЛ.

Крім того, важливо й написати заяву до правоохоронних органів, зокрема, прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання їх потерпілими ‒ адже власники землі у Криму вже зараз потенційні жертви указу №201.

В прокуратурі АРК зазначають, що відповідно з указом президента Росії, фактично весь Крим був віднесений до прикордонних земель, на яких обмежуються права «іноземців», адже він охоплює приблизно 80% території півострова – усі райони, окрім Білогірського, Красногвардійського та Первомайського, а також майже весь Севастополь.