Москва не планувала віддати райони Карабаху Баку «просто так»

Росія ніколи не зводила врегулювання в Нагірному Карабасі лише до повернення Азербайджану семи районів регіону, забувши питання про його статус.

Про це йдеться в поширеному в середу коментарі російського співголови в Мінській групі ОБСЄ, посла з особливих доручень МЗС РФ Ігоря Попова у зв’язку зі статтею прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна «Витоки 44-денної війни», передає УНН.

«Стверджувати, що Росія пропонувала повернути сім районів «за просто так», забути про статус і заспокоїтися, — не відповідає дійсності», — заявив дипломат.

За словами Попова, в статті під російськими пропозиціями, швидше за все, мався на увазі план поетапного врегулювання, остання редакція якого була передана сторонам у червні 2019 року. «В основі цього плану, який багато в чому збігається з Казанським документом, лежать базові принципи нагірно-карабаського врегулювання, серед яких повернення Азербайджану на першому етапі п’яти районів, а на другому — двох, причому — підкреслю це особливо — в зв’язці з визначенням статусу Нагірного Карабаху», — пояснив він.

Дипломат також повідомив, що серед інших елементів першого етапу, які відображають інтереси Вірменії, було визнання за Нагірним Карабахом прав, які забезпечують організацію повноцінної життєдіяльності його населення, участь представників Нагірного Карабаху в засіданнях ОБСЄ, зняття блокади, відкриття кордонів, прийняття сторонами зобов’язань про незастосування сили.

Коментуючи питання статусу територій, Попов звернув увагу на те, що в останні роки на переговорному столі лежали пропозиції, що передбачають визначення остаточного правового статусу Нагірного Карабаху «шляхом проведення в терміни, узгоджені сторонами, під егідою ООН або ОБСЄ всенародного голосування, що виражає вільне волевиявлення населення Нагірного Карабаху і що матиме юридично обов’язковий характер відповідно до норм і принципів міжнародного права».

При цьому, за словами дипломата, формулювання питання або питань, що виносяться на голосування, не будуть нічим обмежуватися, а будь-який результат голосування буде поважатися сторонами.

«До речі, ширина і статус Лачинського коридору також пропонувалося розглянути тільки на другому етапі з урахуванням повернення Азербайджану Кельбаджарського і Лачинського районів», — додав він.

Попов також вказав на те, що ні вірменська, ні азербайджанська сторони не відкидали ці пропозиції, хоча повної згоди досягти не вдавалося, але переговори тривали на регулярній основі аж до 2018 року, коли Єреван висунув нові підходи.

Нагадаємо, стаття прем’єра Вірменії Нікола Пашиняна була опублікована 4 січня.

Там було написано, що в 2015 році Росія підготувала пропозиції, які передбачали повернення Азербайджану семи районів Нагірно-Карабахської республіки, повернення біженців і розміщення там російських миротворців.

«Пакет пропозицій ніяк не торкався питання статусу Нагірного Карабаху, він його обійшов», — написав Пашинян.

Прем’єр стверджує, що вірменській стороні ці пропозиції були представлені в 2016 році.