Примусова російська паспортизація в Криму торкнулася приблизно 2 млн людей – Резніков

До 2 мільйонів осіб у Криму зіткнулися з примусовою російською паспортизацією. 

Про це голова Мінреінтеграціі України Олексій Резніков розповів в інтерв'ю ТСН, пише Крим.Реалії.

«Люди змушені брати ті (російські – КР) паспорти, тому що вони є заручниками, це їхній спосіб виживання там. Тому засуджувати їх за це ми точно не маємо жодного права. Не вдалося їх захистити, не вистачило оборонного ресурсу держави Україна в 2014 році дати таку відсіч цій агресії, щоб люди не потрапили в заручники. Тому держава повинна знайти механізм, як із цими наслідками діяти потім», – повідомив Резніков.

Він уточнив, що після деокупації Криму та ОРДЛО першим сигналом має бути те, що до людей немає претензій за те, що їм довелося взяти російські паспорти.

«Коли відбудеться деокупація, у них буде право вільного вибору, що робити з тим паспортом. Можливо, хтось для себе вирішить, що хоче бути громадянином Росії – має право – це його життя, будь ласка. Тоді визначайтеся, що ви робите з українським паспортом. Ми ж знаємо, що сьогодні українське законодавство не дає легітимної підстави позбавити громадянства за наявності іншого. Ми, з одного боку, біпатридство не визнаємо, тобто, офіційно не визнаємо подвійне громадянство, але у нас немає за це санкцій», – пояснив Резніков.

Міністр додав, що якщо людина під час перехідного періоду деокупації вирішить залишити російське громадянство замість українського, то це накладе на неї низку обмежень.

«Якщо ти не громадянин України, то не маєш права обирати, бути обраним, претендувати на посади на держслужбі тощо. Тобто, умовно кажучи, людина, яка залишила за собою паспорт РФ, припустимо, вирішує піти працювати в правоохоронні органи, служити в армії або піти працювати міністром. А спецперевірка каже: вибачте, ви є громадянином країни-агресора. Навіть після підписання мирного договору і деокупації є наслідки», – резюмував голова Мінреінтеграції.

Нагадаємо, український уряд ухвалив постанову про те, що Україна не визнаватиме російські паспорти, видані кримчанам у Ростовській області та Краснодарському краї сусідньої Росії.

У жовтні Резніков повідомляв, що в анексованому Криму і на Донбасі примусова російська паспортизація торкнулася близько 90% населення.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова під час виступу на комітеті ПАРЄ з питань рівності та недискримінації повідомляла про насильницьку паспортизацію кримчан і про переселення на територію Криму громадян Росії.

Кримська правозахисна група (КПГ) повідомляла, що найчастіше з Криму видворяють громадян України, які не отримали на півострові російський паспорт, який не визнає Київ і міжнародне співтовариство.

16 червня в МЗС України зробили заяву через російські паспорти, які, як зазначили в українському відомстві, «протиправно нав'язані жителям анексованих Криму і Севастополя». У відомстві запевнили, що «Україна захищатиме права та інтереси своїх громадян, які живуть в умовах окупації в Автономній Республіці Крим і Севастополі».

У Постійному представництві президента в АРК запевняють, що, незважаючи на наявність у жителів півострова паспортів, виданих Росією після анексії, кримчани продовжують залишатися громадянами України.

У Прокуратурі АРК повідомляли, що примусова паспортизація жителів анексованого Криму Росією не є приводом для відкриття кримінальних проваджень щодо безпосередньо кримчан.