За роки окупації Криму 44 людини стали жертвами насильницьких зникнень, - дослідження КримSOS

За 6,5 років російської окупації 44 людини стали жертвами насильницьких зникнень у Криму. Про долю та місцезнаходження 15 із них досі нічого не відомо.

Такі дані озвучила громадська організація КримSOS під час презентації другого дослідження, присвяченого 15 жертвам насильницьких зникнень в окупованому Росією Криму, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Детектор медіа.

Дослідження підготовлено на основі інформації родичів і адвокатів зниклих, прямих і непрямих свідків цих злочинів, українських правоохоронних органів, а також даних із відкритих джерел.

За даними дослідження, у 11 з 15 згаданих випадків є докази причетності державних органів РФ або підконтрольних їй формувань до насильницьких зникнень. Йдеться про Валерія Ващука, Івана Бондарця, Василя Черниша, Тимура Шаймарданова, Сейрана Зінедінова, Ісляма Джеппарова, Джевдета Іслямова, Федора Костенка, Мухтара Арісланова, Арсена Алієва, Ервіна Ібрагімова.

Крім того, дослідження говорить про обставини, які свідчать, що ці 11 випадків підпадають під визначення злочину проти людяності, є частиною широкомасштабних або систематичних нападів на проукраїнських активістів та кримських татар або їх родичів.

У чотирьох випадках насильницьких зникнень на даний момент немає прямих доказів участі державних органів РФ або підконтрольних їм груп. Йдеться про Ескендера Ібраїмова, Ескендера Апселямова, Руслана Ганієва, Арлена Терехова.

15 жертв насильницьких зникнень — це проукраїнські та кримськотатарські активісти або родичі когось із них. Де-факто кримська влада чинить тиск на представників даних груп, оскільки вони сприймаються ними як явні чи приховані опоненти окупації Криму. Таку думку висловили організатори події.

Росія не є державою-учасницею Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень і Римського статуту Міжнародного кримінального суду, проте на неї як на державу-окупанта Криму поширюється заборона на насильницькі зникнення. Також РФ має зобов’язання дотримуватися прав жителів Криму, що випливають з міжнародного права прав людини, зокрема, права на життя, заборону катувань і нелюдського поводження, права на свободу та особисту недоторканність, права на повагу до приватного життя, права на ефективні засоби захисту.