В Україні створили електронну версію даних про жертв окупації Криму

Кримськотатарський ресурсний центр представив розроблену ним електронну версію даних про політичних жертв російської окупації Криму.

Про те, де почерпнути ці дані і як правозахисники КРЦ класифікували жертв російської окупації, координатор Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв розповів у вівторок на своїй онлайн пресконференції, передає  Укрінформ.

"Наша проблема полягає в тому, що в Україні законодавчо чітко не визначено, хто у нас є політичним в'язнем. При цьому до Кримськотатарського ресурного центру неодноразово звертаються державні відомства для того, щоб уточнити списки політв'язнів", - сказав Барієв.

Зокрема, за його словами, для зіставлення списків політв'язнів зверталися Міністерство з реінтеграції окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, Кримське управління Національної поліції України, прокуратура АР Крим.

"Але, на жаль, ми часто бачимо, що наприклад, списки, які озвучує омбудсмен України, не відповідають спискам, складеним Міністерством закордонних справ, або вони не відповідають даним правозахисних організацій", - зазначив керівник КРЦ.

Він уточнив, що при МЗС України створено платформу, де правозахисні організації комунікують між собою для того, щоб мати більш вивірені дані, "та однак завжди існувала проблема з'ясування, хто конкретно перебуває в колонії, хто в СІЗО, хто є переслідуваним і кого можна вважати політв'язнями або жертвою окупації".

Як пояснив Барієв, команда КРЦ з осені 2019 року працювала над розробленням класифікації жертв окупації, в рамках якої були визначені п'ять категорій.

"Перша з них - це політв'язні, переслідувані окупованою владою у кримінальних справах. Всі вони засуджені і відбувають вирок у колоніях на території Росії", - повідомив він.

Інша категорія - загиблі під час окупації, наприклад, Решат Аметов, якого викрали під час одиночного пікету в Сімферополі і по-звірячому вбили.

Наступну категорію Барієв назвав жертвами терору, коли російські окупанти вбивали українських військовослужбовців.

"Сюди ж можна віднести жертв керченської трагедії, коли в Керчі в період російської окупації стався терористичний акт, в результаті якого загинули десятки людей і якому Росія не змогла запобігти", - констатував член Меджлісу.

За його словами, ще одна категорія - жертви расової дискримінації, "коли, наприклад, були побиті українці і кримські татари за те, що розмовляли рідною мовою".

Є в електронній версії жертв окупації і ті, хто постраждав від поліцейського свавілля, коли "окупаційна влада не контролювала ситуацію в кримських СІЗО, де не дозволяють зберігати гострі і ріжучі предмети, але часті випадки суїцидів".

В окрему групу правозахисники включили тих, хто отримав випробний термін або звільнений, але перебуває під адміністративним наглядом, як, наприклад, фігуранти севастопольської групи "справи Хізб ут-Тахрір", які повернулися до Криму з місць позбавлення волі.

Електронну версію даних про жертв окупації розміщено на офіційному сайті Кримськотатарського ресурсного центру, користувачі сайту можуть вносити в ці дані свої поправки або зміни. 

Як повідомив Барієв, мета проробленої його командою роботи - "системне нагадування окупації Криму", а також "об'єктивне висвітлення кількості жертв окупаційного режиму на півострові та посилення санкцій щодо держави-окупанта".