Нікарагуа незабаром планує відкрити почесне консульство в анексованому Криму — джерело

Нікарагуа планує відкрити в анексованому Росією Криму почесне консульство.

Про це повідомило джерело ZN.UA у Службі зовнішньої розвідки України. Згідно з документом, який є в розпорядженні видання, "почесним консулом" мають намір зробити експредставника президента РФ в Криму Олега Бєлавєнцева, засудженого в Україні за держзраду.

У посольстві Нікарагуа в Москві відбулася нарада з "високими представниками" анексованого Криму та представниками "Товариства дружби Росія-Нікарагуа", на якому і представили кандидатуру Бєлавєнцева. Зокрема, у засіданні брали участь представники окупаційної влади Криму, сам Бєлавєнцев, віцепрезидент "Товариства дружби" Дмитро Малов і посол Нікарагуа Альба Асус Торрес Мехія з помічницею Валерією Птіциною.

Згідно з документом, у Росії Бєлавєнцева, брав активну участь в анексії півострова, характеризують як "особу, яка сформувала сьогоднішній Крим". За версією Кремля, він не допомагав незаконно захоплювати частину української території, а "захищав свободу народу Криму під час конфлікту з Україною".

У березні 2014 року Бєлавєнцева призначили "представником президента РФ у Кримському федеральному окрузі", який створили в день призначення. Округ включав у себе анексований Крим і місто Севастополь. У 2016 році Бєлавєнцев став представником президента РФ у Північно-Кавказькому федеральному окрузі, а через два роки його звільнили з посади.

В Україні Бєлавєнцева заочно засудили за держзраду до 13 років позбавлення волі. Згідно з даними слідства, у 2014 році він діючи у змові з представниками влади РФ, організував захоплення російськими військовими і "козацькими організаціями" території Кримського півострова. Також Бєлавєнцев намагався схилити до державної зради українських військових, які на момент початку анексії перебували в Криму. Відповідно Святошинський суд Києва визнав Бєлавєнцева винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, а також у підбурюванні до держзради та ведення агресивної війни проти Української держави. Також Бєлавєнцев був серед тих російських чиновників, кому Генпрокуратура України у 2016 році повідомила про підозру у фінансуванні тероризму і порушенні законів і звичаїв війни.

Крім того, після анексії Криму Бєлавєнцев намагався здобути лояльність Меджлісу кримськотатарського народу. За словами лідера Меджлісу Ахтема Чийгоза, на півострів для переговорів з кримськими татарами особисто приїжджали високопоставлені чиновники з Москви, серед яких був і Бєлавєнцев. Чийгоз зазначив, що в обмін на прихильність Москва пропонувала Меджлісу гроші та посади в керівництві Криму.

Згідно з документом, під час наради сторони також обговорили можливі напрямки спільної роботи. Представники окупаційної влади півострова заявили, що хочуть зосередити основні сили на розвиток комерційних відносин з Нікарагуа, а також збільшити торговий оборот, який зараз нібито складає 20 млн доларів. Також окупанти запропонували зробити Крим пунктом експорту російської продукції. Так звана "влада" півострова збирається переправляти в Нікарагуа товари через порт російського Новосибірська. Однак найбільш відповідною можливістю імпорту та експорту в Криму вважають водний шлях через Атлантичний океан. При цьому окупанти заявили, що "Крим має статус вільної економічної зони".

Посольство Нікарагуа в Москві, крім іншого, взяла на себе зобов'язання "розробити ідеї можливих проєктів і видів спільної діяльності, виходячи з того, що обговорювалося на нараді". У свою чергу представники окупаційної влади Криму зобов'язалися "гарантувати проведення зустрічі делегації Нікарагуа і Сергія Аксьонова (голова анексованого півострова – ред.) у рамках Інвестиційного форуму в Сочі, під час якої сторони зможуть визначити найбільш вигідні шляхи співпраці".