"Попереду – довга дорога до миру": Пристайко і голова ОБСЄ обговорили майбутнє Донбасу і Криму

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко 20 січня провів переговори з прем'єр-міністром Албанії Еді Рамою, який зараз очолює ОБСЄ.

Під час зустрічі вони обговорили двосторонні відносини між країнами, а також питання врегулювання ситуації з тимчасово окупованими територіями України, повідомляє OBOZREVATEL.

"Я сподіваюся, в цьому році ми досягнемо прогресу на шляху до врегулювання ситуації на сході України. Ми обговорили, як має бути побудована взаємодія в рамках ОБСЄ, яких додаткових зусиль українська сторона очікує від ОБСЄ. Найперше – від місії СММ. Ми попросили не тільки продовжити її діяльність, але і додати можливості, щоб вона була ще ефективніша", – зазначив глава українського МЗС.

"Ми не уникали складних питань взаємин із Російською Федерацією, ми відкрито обговорили питання політичного врегулювання кризи. І говорили і про схід України, і про Крим", – наголосив Пристайко.

Крім того, він анонсував розвиток відносин між Україною та Албанією, а також заявив про відкриття посольства у Тірані у 2020 році.

Зі свого боку Рама заявив: той факт, що його перший офіційний візит в Україну як глави ОБСЄ свідчить про те, що для нього врегулювання кризи в Україні є пріоритетним питанням.

"Сьогодні це найактуальніший виклик для безпеки в Європі. Ми докладемо максимуму зусиль, щоб дотриматися принципів ОБСЄ, домогтися повного виконання Мінських домовленостей, угод Тристоронньої контактної групи і "нормандського формату". Але поки обговорюються домовленості, це займе багато часу. А найголовніше – життя людей. Особливо людей, котрі живуть у зоні конфлікту. Тому ми докладатимемо максимум зусиль для сталого припинення вогню", – сказав Рама.

Він висловив стурбованість у зв'язку з тим, що на Донбасі досі фіксуються жертви серед цивільного населення.

"Це має припинитися, це неприпустимо. Наше головне завдання – повне припинення вогню. Відновлення діалогу на найвищому рівні і підсумки "нормандського саміту" – правильні кроки. Але попереду ще довга дорога до сталого миру", – зазначив глава ОБСЄ.

Крім того, він анонсував візит на Донбас 21 січня, щоб особисто ознайомитися з політикою безпеки і з гуманітарною ситуацією.

"Ми рішуче хочемо допомогти завершити конфлікт і тим, хто брутально від нього постраждав. Ми приїхали не для того, щоб обіцяти дива. Ситуація дуже складна. Але ми для того, щоб зробити щось краще, ніж інші", – запевнив Рама.

Пізніше з ним зустрівся і президент України Володимир Зеленський. Як повідомляється на сайті глави держави, український лідер подякував Албанії за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.

Крім того, Зеленський наголосив, що важливим фактором для нашої країни є питання відносин з ОБСЄ в контексті головування Албанії в цій організації. Президент нагадав, що на зустрічі в "нормандському форматі" у Парижі 9 грудня сторони домовилися про декілька позицій щодо ОБСЄ, які допоможуть у досягненні миру на Донбасі.

Зокрема йдеться про цілодобову роботу Спеціальної моніторингової місії, дзеркальне збільшення кількості спостерігачів на контрольованій Україною території та на тимчасово окупованій, а також про доступ ОБСЄ на ділянки, де не відбулося розведення сил.

"Дуже важливо – це робота ОБСЄ у форматі 24/7 на всій території Донбасу, включаючи спостереження на російсько-українському кордоні. І вкрай необхідно, щоб там були створені умови для безпеки спостерігачів. Це важлива гуманітарна місія", – наголосив президент.

Зі свого боку Рама погодився, що такий формат допоможе отримувати достовірніші дані спостереження, та зазначив, що Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ слід посилити. Також сторони обговорили питання розширення мандату місії ОБСЄ в Україні, додатково йшлося про економічні відносини між Україною та Албанією. Зокрема співрозмовники зробили акцент на розвитку туристичної галузі та потенціалі товарообігу.

Як повідомлялося раніше, Пристайко заявив, що Україна готова розглянути альтернативні щодо Мінських угод варіанти для врегулювання конфлікту на Донбасі. За його словами, це трапиться, якщо у 2020 році на окупованих територіях не відбудуться вибори, або процес розведення військ триватиме надто довго.