Загроза з боку РФ у Чорному морі зросла – Центр Стратегічного Аналізу GSAC


Після анексії Криму, а також на тлі зближення Туреччини з РФ, активність Москви в Чорноморському регіоні різко зросла.

Таку думку в інтерв’ю Крим.Реаліі висловив грузинський політолог, провідний експерт Центру Стратегічного Аналізу GSAC Гела Васадзе, пише Центр журналістських розслідувань.

Раніше британське видання Daily Express уже зазначало, що на тлі короткого відкликання схваленої Конгресом допомоги Україні президентом США Дональдом Трампом і його неоднозначного прохання до Києва про проведення розслідування щодо сім’ї Байдена, Росія перехопила контроль в Чорноморському регіоні. При цьому Гела Васадзе підкреслює: незважаючи на внутрішньополітичну кризу в США, співпраця НАТО з Грузією і Україною триває, однак не в тому масштабі, який був би необхідний для стримування російської агресії.

«Грузія є важливим елементом безпеки в Чорноморському регіоні, як мінімум виходячи з її географічного положення. Значна частина узбережжя Чорного моря – це територія Грузії, включаючи окуповану її частину. Тому, звичайно, співпраця Грузії і США в цій області триває. Існує безліч програм на рівні Міністерства оборони, і вони планомірно реалізуються. Більш того, ми нарешті отримали «Джавелін» і французькі системи ППО. Проблема полягає в тому, що у керівництва Грузії немає чіткої концепції та стратегії забезпечення безпеки. Зараз позиція уряду зводиться до того, що нам не слід ставати об’єктом протиріч між Росією і Сполученими Штатами, що створює вигідні умови для Кремля. З іншого боку, така ситуація багато в чому стала результатом пасивності США щодо Грузії, особливо з приводу окупації частини територій нашої країни», – відзначає експерт.

Гела Васадзе визнає, що на даний момент в самому уряді Грузії існує досить серйозна проросійська група впливу. Зокрема, генерал-лейтенант армії США у відставці Бен Ходжес в інтерв’ю «Голосу Америки» заявив, що Росія сьогодні «займається захопленням еліти в Грузії». Колишній американський військовий також зазначив, що не відчуває з боку уряду Грузії того ентузіазму з приводу бажання вступити в НАТО, який відчувався раніше.

«Проте справедливості заради варто сказати, що коли Тбілісі проявляли цей ентузіазм, це не спричинило за собою ніякої практичної реакції з боку Альянсу. Однак в грузинському громадянському суспільстві і експертному співтоваристві рівень підтримки руху в НАТО досі становить понад 70 відсотків. Для нашого суспільства це безальтернативне питання», – підкреслив політолог.

Зі свого боку, за словами Гели Васадзе, країнам НАТО слід розуміти, що велика частина узбережжя Чорного моря належить недружнім Альянсу силам. Це узбережжя Росії, окупованого Криму і фактично окупованій Абхазії.

«Останнім часом істотно збільшився вплив Росії на Азербайджан і навіть на Вірменію, хоча він і раніше був там дуже великим. До того ж значна частина питань останнім часом виникає з приводу позиції Туреччини. На цьому тлі НАТО слід докласти більше зусиль для взаємодії з розташованими в цьому регіоні його союзниками. Одним з найважливіших пунктів такого співробітництва є створення спільно з США порту Анаклія. На даний момент в Грузії просто не існує порту, який міг би приймати глибоководні кораблі. Порт в Батумі в більшій своїй частині «нафтовий», і місткість бухти там досить обмежена. До того ж він зазвичай закритий на кілька місяців в році у зв’язку з погодними умовами. Таким чином, у нас немає порту, відповідного для великих торгових суден, і, будемо відверті, для великих військових кораблів країн НАТО. На даний момент до нас можуть заходити лише невеликі судна: есмінці або флагманські кораблі. Тому будівництво порту Анаклія є ключовим моментом як з точки зору безпеки, так і з економічної точки зору», – пояснив грузинський експерт.

18 грудня 2018 року Генасамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів».

6 листопада 2019 року заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок повідомив у штаб-квартирі ООН, що російська військова присутність у Криму збільшується і станом на осінь 2019 року становить 31,5 тис. військових, а також близько тисячі одиниць техніки, зокрема танків, броньованих машин, потужних бойових засобів артилерії, авіації та флоту.

Росія окупувала Крим, оскільки півострів їй потрібен як військовий плацдарм для встановлення панування не тільки в Чорному, а й в Середземному морі. Тому припинення анексії Криму та повернення його під контроль України можливо лише за умови міжнародної солідарності, в інтерв’ю агентству Укрінформ заявив начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України Руслан Хомчак, який взяв участь у заходах в рамках засідання Військового комітету ЄС в Брюсселі.



Ще на цю тему:

Ми в соцмережах
Новости от KINOafisha и TVgid
Загрузка...
Загрузка...
Новинки кино - http://kinoafisha.ua/skoro/
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд