Про загрози людському виміру у морському секторі розповів в ОБСЄ Кримськотатарський ресурсний центр

11:45 24.09.2019

20 вересня 2019 року на полях щорічної Наради ОБСЄ з людського виміру Кримськотатарський ресурсний центр спільно з низкою громадських структур успішно провели захід "Загрози людському виміру у морському секторі: приклади України". 

На заході представник "Європейської молоді України" Олена Стефурак розповіла про використання державою-агресором заручників з числа військовополонених моряків із політичною метою, пише Цензор.НЕТ

Стефурак наголосила, що Міжнародний трибунал з морського права зобов`язав Росію відпустити 24 українських моряки та 3 судна, незаконно затриманих в нейтральних водах 25 листопада 2018 року, та що РФ проігнорувала рішення Трибуналу. Зрештою 24 моряки були звільнені 7 вересня в результаті обміну утримуваними особами між Росією та Україною, водночас Росія до сьогоднішнього дня утримує захоплені українські судна й така ситуація повністю демонструє повну відмову РФ здійснювати Конвенцію ООН про морське право, виконувати наказ Трибуналу.

Алла Купрій з Міжнародного гуманітарного університету висвітлила специфіку пошуку та рятування на Чорному та Азовському морях в нинішніх умовах. Олег Лісний з аналітичного центру "Політікс" виклав факти морської блокади та тиску сил держави-агресора проти України на морських просторах. Він констатував, що РФ "захопила "вишки Бойка", перетворивши їх на військові споруди, що використовуються Москвою для радіотехнічної розвідки проти НАТО та України; системи моніторингу типу "Нева-БС", встановлені на вишки, призначені для радіолокаційного виявлення та відстеження суден та цілей, а радіолокатори перехоплюють дані каналів міжнародної системи автоматичної ідентифікації".

Експерти "Громадського руху Маріуполя" Галина Однорог та Марина Перешайлова розповіли про екологічні наслідки російської агресії на Азові та виклали обґрунтування шляхів реалізації мандату СММ ОБСЄ на морських просторах. Вони констатували, що дамба на Тузлі та будівництво Керченського мосту призвели до екологічної катастрофи в Азовському морі. Експерти вказали, що існує загроза перетворення Азовського моря на озеро у випадку руйнування мосту, його конструкції привели до накопичення в північній частині протоки льодових полів, а опори мосту перекривають протоку та змінили параметри їх водних перетинів, вплинули на формування полів течій, їх турбулентність, розподіл по вертикалі і швидкості. Все це змінило звичні для риб гідрологічні умови та як наслідок маємо вимирання риби та дельфіни, які занесені до Червоної книги, викидаються на берег. Представники доповіли про те, що держава-агресор використовувала Керченський міст для дискримінаційних перевірок та затримки понад 1200 суден та фізичного блокування протоки, в односторонньому порядку встановила режим проходження суден через арку Керченського мосту:

На заході відзначалося, що понад 20 тисяч українських моряків та рибалок в Криму та на окупованій частині Донбасу стають заручниками агресора, зокрема вони не мають можливості отримати легальні документи та не мають вільного доступу до суден працевлаштування. СММ ОБСЄ в Україні повинна реалізовувати свій мандат на морі. В умовах російської агресії у зоні ризику опинилися й інші робітники морської галузі – українські портовики та промислові рибалки, а води Азову стали більш небезпечними ніж океан у узбережжя Сомалі.

Оскільки вочевидь людські та матеріальні можливості українських військових та прикордонників на морі є вкрай обмеженими, ефективно захистити морський бізнес та морських робітників вони наразі неспроможні. За таких умов, особливо після ескалації російських провокацій на морі все більш активно обговорюється можливість фактичної реалізації власного мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на українських морських просторах. Під час наради також обговорювали влучну пропозицію "Держгідрографії" щодо офіційного визначення вод навколо Криму, як небезпечного для судноплавства району.

Під час заходу було презентовано звернення морських профспілок та громадських організацій до ОБСЄ "Щодо подальшої ескалації загроз в українському морському секторі". У зверненні українські організації та профспілки закликали ОБСЄ негайно запровадити механізми моніторингу вод Азовського та Чорного морів у світлі порушень Росією норм міжнародного права. В документі від ОБСЄ вимагається негайно встановити ефективний механізм моніторингу та звітування ситуації у водах Чорного та Азовського морів, які не перебувають під контролем України, включаючи Керченську протоку, структурами СММ ОБСЄ в Україні, що передбачає використання суден і дронів, передбачити для обслуговування цієї техніки відповідний кваліфікований персонал і відповідне обладнання.

У зверненні також міститься вимога до Росії відмовитися від будь-яких провокативних дій проти українських портів, вантажів та рибацьких суден в районі конфлікту, демілітаризувати українські військові об’єкти, які були захоплені з 2014 року, та виконати вимоги міжнародного морського та гуманітарного права на окупованих територіях України і в прилеглій морській акваторії.

Також морські профспілки учергове наголосили на необхідності ратифікації Україною Конвенції Міжнародної організації праці 2006 року про працю в морському судноплавстві. Адже Україна, наразі залишилася єдиною країною з великою кількістю моряків, яка досі не ратифікувала Конвенцію про морську працю 2006 р. через відповідний корупційний вплив з боку незаконного бізнесу з торгівлі людьми, а також через невинищуване російське лоббі у українських уповноважених органах влади.

Я вдячний медіа за оперативне висвітлення сайд-івенту, відповідних оприлюднених вимог морських профспілок та пропозицій до СММ ОБСЄ в Україні. Водночас дехто почав задавати питання - а чому цей "морський" захід організував (разом з профспілками) саме Кримськотатарський ресурсний центр. Шкода, що досі навіть експертному середовищу не очевидно, що чисельні порушення норм міжнародного права у водах навколо Криму серед іншого є безперечним та свавільним обмеженням прав корінних народів півострова.

І як раз про це на заході надав розгорнуту доповідь голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Іноді ці порушення (прикладом у частині господарського впливу на узбережжя, чи з питань забруднення моря) звісно стосуються не тільки прав корінних народів та можуть мати й інші, більш ефективні засоби захисту ніж ООНівські "корінні механізми" (хоча й ці механізми можна застосувати проти окупантів також). У свою чергу видобування ж морських ресурсів, насамперед мінеральних, у цивілізованих країнах світу передбачає певний відсоток рентних надходжень саме на користь корінного населення (тут не тільки злочинне надрокористування окупантів, але й нинішня відсутність закону про права корінних народів України особливо кричущі). Щодо біоресурсів моря тепер було влучно загострено потребу залучення Меджлісу кримськотатарського народу до розподілу квот на рибальство на Азові, поки такі квоти встановлюються, згідно з приписами Декларації прав корінних народів ООН. Нагадаю, що минулого року відповідні справедливі вимоги голови Меджлісу Рефата Чубарова були "україно-російською комісією з рибальства на Азові" повністю проігноровані, і це призвело не лише до порушення прав корінних народів, але й до чергових актів зради національних інтересів України. Але головним, наріжним фактором обмеження прав корінних народів Криму в умовах російської агресії, та тривалого толерування до загарбників з боку окремих посадовців, залишається інше. Як вже мабуть загальновідомо, вся ворожа діяльність з контролю над Азовським морем та Керченською протокою, що призвела й до швидкого військового захоплення росіянами Криму, й до нинішнього удушення морською блокадою українського Приазов`я, має власною юридичною парасолькою двосторонню Угоду 2003 року про нібито "історичні внутрішні" води Азовського моря.

Але вчора мабуть уперше на високому рівні було поставлено просте питання - яке узагалі право мала Україна укладати таку Угоду про "історичні" води Азову, свавільно обмеживши міжнародні гарантії для цих акваторій, без вільної, попередньої та усвідомленої згоди корінних народів, що автохтонно проживають в Криму та мають відповідні власні історичні колективні права на морські ресурси. Чомусь мені віриться, що це питання тепер буде багато разів ставитися уповноваженими представниками кримськотатарського народу на всіх міжнародних майданчиках. Аж поки колоніальні, корупційні, антиукраїнські та антикримськотатарські двосторонні угоди з агресором з питань користування Азовським морем, які годують вже не одне покоління бенефіціарів на Липках, не будуть остаточно скасовані.

Ще на цю тему