Deutsche Welle: «Дорогий для України обмін в’язнями»


Німецька преса доволі жваво відреагувала на обмін в’язнями, який відбувся між Україною та Росією.

Практично всі провідні ЗМІ – як газети й журнали, так і теле- та радіоканали дали розгорнуту новину про це, втім – новиною й обмежилися, не даючи особливих коментарів, передає Главком.

Тим не менш, кілька відомих федеральних газет вступили між собою в заочну полеміку: так, скажімо, Tagesspiegel оприлюднив із цього приводу статтю з оптимістичним заголовком: «Перший крок на шляху до миру?», в той час як інші газети проявили велику частку скепсису. Скажімо, Frankfurter Allgemeine Zeitung, найбільша в Німеччині газета, свою статтю про обмін назвала дуже показово: «Надто висока ціна?», а інтернет-сайт телерадіоканалу MDR ще й конкретизував: «Обмін в’язнями: Росія – держава-пірат».

Втім, певно, найчіткіше висловив позицію німецької преси відомий експерт з України, шеф-редактор української редакції інформагенції Deutsche Welle Бернд Йоханн. Його матеріал, як квінтесенцію німецької точки зору, «Главком» пропонує до уваги читачів.

Здається, Кремль демонструє готовність до компромісу. Насправді ж, Москва позбулася цілої низки проблем. Київ платить надто високу ціну за звільнення полонених – вважає Бернд Йоханн.

Звичайно, радість від того, що між Україною та Росією, врешті-решт, відбувся обмін полоненими, є великою. 70 людей, які переважно неправочинно постали перед судом, знову на свободі й можуть повернутися до своїх сімей та друзів. Це добрі новини, які пробуджують де в кого надію на те, що й в конфлікті навколо Сходу України та анексії Криму, який зайшов у глухий кут, щось зрушиться з місця.

Quid pro quo – але великою ціною
Цей конфлікт між Москвою та Києвом відбувається на всіх рівнях. Через військові дії, через політичні, економічні та через арешти людей. Вони стають політичними заручниками, яких можна за допомоги угоди обміняти один на одного. При цьому принцип – Quid pro quo («Ти – мені, я – тобі», лат.). Кого ти мені даси за кого? І яку я з того матиму користь? Саме за цією логікою було здійснено й нинішній обмін.

Й за цією логікою, загальний баланс для України – не такий вже й добрий. Звичайно, люди були звільнені. Але Київ сплатив за це велику ціну. Найточніше це демонструє випадок Володимира Цемаха: український суд несподівано, перед самим обміном, звільнив українського громадянина. При цьому він є важливим свідком для процесу, який має відбутися в Нідерландах з приводу збиття літака «Малазійських авіаліній» MH17 над Східною Україною. Деякі експерти навіть вважають, що він сам міг брати участь у цій акції.

Зеленський потребував успіху
Те, що ця людина тепер потрапила до Росії – це скандал. Й він ускладнює зв’язки України з Нідерландами, і таким чином – із Євросоюзом. Даремно протестують голландські слідчі. Даремно протестують депутати Європарламента в відкритому листі до українського президента Володимира Зеленського. Новий глава держави діє згідно з гаслом: «Ukraine first», але переслідує при цьому власні інтереси. Тому що для Зеленського обмін полоненими – це успіх, якого він, перебуваючи з початку травня на посаді, дуже потребує.

Проте, його країні це може принести проблеми. Збиття MH17 позначає початок санкцій Євросоюзу проти Росії внаслідок війни на Сході України, в якій Кремль підтримує сепаратистів. В Європі тепер можуть поставити питання: чому ми повинні виявляти солідарність із Україною, якщо сама Україна не виявляє жодної солідарності? Для Кремля подібний розвиток став би додатковим успіхом. Вже й без того цей незручний для Росії свідок, скоріш за все, уникне міжнародної юстиції.


Володимир Цемах є важливим свідком для процесу, який має відбутися в Нідерландах з приводу збиття літака «Малазійських авіаліній» MH17 над Східною Україною
Політичні ігри навколо невинних людей
Подальщі питання викликає обмін 24 українських матросів. Їх кораблі російські прикордонники захопили восени 2018 року в кримських водах та заарештували моряків. Міжнародний морський суд ООН вже зажадав від Москви негайного їх звільнення. Причому, слід зазначити – без якихось дій у відповідь! Росія проігнорувала вирок. Тепер вона обмінює цих людей на своїх та водночас звільняється від звинувачення в порушенні міжнародного права.

Схожа ситуація склалася з кінорежисером Олегом Сенцовим, який був засуджений в Росії до 20 років колонії без жодного доказу. І в цьому випадку Кремль не має більше виправдовуватися, чому він ув’язнив лауреата Сахаровської премії Європарламента лише за те, що той протестував проти анексії Криму.

Путін – переможець
Також і в Україні ставляться критичні питання. Але широкий загал втомився від конфлікту з Росією, тож там обмін в’язнями «добре зайшов». Зеленський отримав від цього вигоду. Але його російський візаві, Владімір Путін, може вважатися більшим переможцем: він знову «намалював» своїм співвітчизникам, як він піклується про долю росіян в Україні.

На перший погляд схоже, що Кремль довів свою готовність до компромісів. Насправді ж, він вчергове жорстко «просунув» власні інтереси. Всі ті, хто тепер сподіваються на завершення конфліктів через Крим та Схід України, мають мати це на увазі.

 



Ще на цю тему:

Ми в соцмережах
Новости от KINOafisha и TVgid
Загрузка...
Загрузка...
Новинки кино - http://kinoafisha.ua/skoro/
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд