Російські підприємства почали закуповувати установки з кулеметами – Сибір.Реалії

Керівництво АТ «Аеропорт Сургут» у місті Сургуті Ханти-Мансійського автономного округу Росії оголосило тендер на купівлю турельної установки – модуля з основою, що обертається, куди кріпиться кулемет.

Увагу на закупівлю звернув проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.

У документах закупівлі сказано, що підприємству потрібен турельний комплекс для двох спарених кулеметів із тепловізійним прицілом і монітором для дистанційного застосування, а також із зовнішнім джерелом безперебійного живлення. Вартість товару оцінюється у 909 тисяч рублів.

Сибір.Реалії наводить й інші випадки закупівлі турелів російськими підприємствами в різних регіонах. Зокрема, Усть-Лузьке управління Північно-Західної басейнової філії ФГУП «Росморпорт», що відповідає за безпеку порту в Усть-Лузі, розмістило закупівлю на 8,9 мільйона рублів для покупки трьох турелів для кулемета з тепловізійним прицілом і монітором. Порт Усть-Луги неодноразово атакували українські дрони.

В ISW проаналізували указ, який Путін підписав 24 серпня «Про заходи щодо гарантування безпеки об’єктів критичної інфраструктури Російської Федерації»

ПАТ «Колимаенерго» здійснило закупівлю турелі для ручного кулемета Дегтярьова, який використовуватимуть бійці мобільних вогневих груп. Закупівлю призначено для об’єкту, розташованого у селищі Синігір’я Ягодинського району. За цією ж адресою розташована Колимська ГЕС. При цьому Магаданську область Росії українські дрони наразі не атакували.

У листопаді закупівлю для придбання турельної установки також оголосив Ангарський електролізний хімічний комбінат, що входить до структури «Росатому».

У травні 2026 року російське видання РБК із посиланням на джерело повідомило, що російському бізнесу дозволили купувати озброєння для захисту від БпЛА. До переліку входять системи РЕБ, перехоплювачі дронів, турелі й артилерія.

На тлі атак ЗСУ в 2026 році президент РФ Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передачу об’єктів критичної інфраструктури в управління держави, якщо власники не змогли забезпечити захист від дронів й інших загроз або не відновили об’єкт після нападу.

Із документа випливає, що йдеться про об’єкти ПЕК, комунальної, транспортної й логістичної інфраструктури, а також промисловості. Влада Росії заявила, що не йдеться про зміну форми власності.