Норвегія виділить €86 млн на інвестиції в український ОПК

Українська крилата ракета "Нептун", яку показали у жовтні 2025 року. Джерело: Денис Шмигаль

Норвегія виділяє близько €86 млн на залучення норвезького бізнесу до інвестицій в Україну.

Цей фінансовий механізм спрямований на мобілізацію норвезького приватного капіталу для інвестування в українську оборонну промисловість, повідомили в уряді країни, інформує видання «Мілітарний».

«Українські оборонні компанії перебувають на передових позиціях у багатьох сферах. Норвезькі інвестиції можуть допомогти українському оборонному сектору розвиватися ще швидше, а також дозволять відповідним норвезьким суб’єктам брати активнішу участь у його розбудові», — зазначила міністерка промисловості та торгівлі Сесілі Мирсет.

Уряд запропонував виділити близько €86 млн протягом трьох років. Кошти надаватимуть у межах військової підтримки.

Державна інвестиційна компанія Investinor управлятиме цією програмою. Вона буде спрямована на підтримку різних фондів, які працюють у Норвегії та інвестують в український оборонно-промисловий комплекс.

Inguar-3 із зенітним модулем від Kongsberg. Джерело: Defence Blog

«Сильна оборона вимагає потужної оборонної промисловості, а це потребує капіталу та інвестицій. Фінансування від норвезького уряду дозволить залучити приватні ресурси для розвитку української промисловості й технологій», — підкреслив міністр фінансів Єнс Столтенберг.

Він додав, що партнерство між державним та приватним капіталом забезпечить Україну всім необхідним для самозахисту.

За словами міністра оборони Тора О. Сандвіка, ця програма поглибить співпрацю між оборонними галузями обох країн. Вона має велике значення не лише для України, а й відповідає інтересам безпеки Норвегії.

Спільні проєкти із Норвегією
Нагадаємо, що Україна та Норвегія також працюють над трьома спільними оборонними проєктами.

Випробування зенітної ракети FP-7.X. 3 червня 2026 року. Стоп-кадр із відео terekh

Перший проєкт спрямований на захист українських міст та інфраструктури від російських ударних безпілотників типу «Герань».

Деталей другого спільного проєкту президент наразі вирішив не розголошувати до моменту його повної реалізації.

Третій оборонний проєкт між країнами пов’язаний із посиленням протиповітряної оборони та забезпеченням супутникового зв’язку.