Власюк обговорив із представниками громадянського суспільства співпрацю для посилення санкційного тиску на РФ

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк провів зустріч із представниками громадських організацій, що займаються аналітичними дослідженнями та просуванням санкцій проти Росії.

Зокрема, на зустрічі в режимі онлайн та офлайн були присутні представники Ради економічної безпеки України (ESCU), Razom we stand, DiXi Group, StateWatch, B4U, Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», Інституту законодавчих ідей (IZI), Аналітичного центру вивчення та протидії гібридним загрозам, Dallas Analytics, фонду «Відродження», Інституту чорноморських стратегічних досліджень, Kyiv Independent, пише Офіційне інтернет-представництво президента України.

Обговорили санкції проти тих компаній, завдяки яким РФ досі може отримувати компоненти, необхідні для виробництва зброї та продовження повітряного терору проти України.

Директор з політик та адвокації в Раді економічної безпеки України Роман Стеблівський розповів, як відбувається виявлення закордонних компаній – постачальників компонентів, що потрібні російському ВПК.

«Ми готуємо зараз шаблонний опитувальник для компаній про ризики для них і будемо допомагати ідентифікувати їхні слабкості, давати рекомендації. У нас уже є декілька успішних кейсів роботи з приватними компаніями, де вдавалося переривати ланцюги постачання», – повідомив він.

Також говорили про подальший тиск на тіньовий флот, енергетику, фінансовий сектор Росії. Одна з проблем полягає в тому, що європейські країни стали менше затримувати танкери російського тіньового флоту. За даними моніторингової групи щодо тіньового флоту Інституту чорноморських стратегічних досліджень, торік у Балтійському морі було зафіксовано 11% рейсів танкерів без прапора або з фальшивим прапором. За дев’ять місяців 2026 року – лише 1%: вісім танкерів із 791 рейсу. Багато країн відмовилися використовувати свої прапори на підсанкційних танкерах, і Росія забрала ці судна під свій прапор. Тепер із кожним місяцем значно зростає кількість танкерів, які перевозять російську нафту Балтійським морем під прапором РФ.

Директор програми «Європа і світ» фонду «Відродження» Дмитро Шульга зауважив, що в межах пропозиції Європейської комісії припинити залежність від російського викопного палива до 2030 року (REPowerEU) ухвалений регламент щодо відмови від російського газу, а от щодо нафти цього досі немає.

«Навіть пропозицій не винесено. Взагалі спочатку Єврокомісія планувала, що газ і нафта будуть в одному регламенті. Потім зрештою вийшло, що лишився газ. І питання по нафті лишається», – зазначив він.

Також ішлося про протидію створеній Росією фінансовій платформі A7, що перетворюється на один із ключових інструментів обходу західних санкцій та формування альтернативної системи транскордонних розрахунків в обхід системи SWIFT.

Важливою залишається і робота, спрямована на просування подальшого посилення санкцій Європейського Союзу проти РФ, а також на реалізацію можливостей, що надає закон Ліндсі Грема.

«Вдячні за вашу підтримку, співпрацю і допомогу з адвокацією санкційних кроків. Ми постійно використовуємо в нашій роботі аналітику громадського сектору», – зазначив Владислав Власюк.

Сторони узгодили наступні спільні кроки та наголосили, що важливо й надалі розвивати співпрацю між державою і громадянським суспільством для ефективнішої реалізації санкційної політики проти Росії.