ПАРЄ вимагає від Росії звільнити українських журналістів з полону

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Зростаючі загрози медіаплюралізму та незалежності медіа», у якій вимагає звільнення українських журналістів із російського полону та визнає призупинення мовлення пов’язаних із Кремлем пропагандистських мереж легітимним заходом захисту свободи слова.

Документ на пленарному засіданні в Страсбурзі у середу підтримали 106 делегатів, передає кореспондент Укрінформу.

«Війна Росії проти України, що триває, залишається найбільшою загрозою для журналістів у Європі. Асамблея нагадує, що журналісти є цивільними особами й перебувають під захистом міжнародного права, а цілеспрямовані напади на них та їхнє вбивство є воєнним злочином», - ідеться в ухваленому тексті.

Як повідомила членкиня української делегації Євгенія Кравчук, в документі окремо згадано про щонайменше 26 українських журналістів, яких Росія незаконно утримує переважно за сфабрикованими обвинуваченнями. А також про журналістку Вікторію Рощину, яка загинула в російському полоні.

ПАРЄ вимагає негайного й безумовного звільнення полонених журналістів та притягнення винних у злочинах проти них до відповідальності.

Асамблея звернула увагу й на становище медіа на тимчасово окупованих територіях України. У резолюції описано примусове закриття або захоплення українських редакцій, переслідування місцевих журналістів і заміну українського мовлення російською державною пропагандою.

Ще одна частина документа стосується російського інформаційного впливу в Європі - через контрольовані державою медіа, приховане володіння й фінансування інформаційних ресурсів та скоординовані кампанії в інтернеті.

«Асамблея вітає заходи ЄС та держав-членів щодо призупинення мовлення пов’язаних із Кремлем пропагандистських мереж і чітко наголошує: якщо такі заходи здійснюються відповідно до практики ЄСПЛ, вони є легітимним захистом медіаплюралізму, а не його обмеженням», пояснила Кравчук положення ухваленої резолюції.

ПАРЄ закликала держави співпрацювати з розслідуваннями злочинів проти журналістів, підтримувати українські редакції, зокрема ті, що працюють поблизу фронту або були переміщені з тимчасово окупованих територій, та продовжувати заходи проти російських і білоруських державних медіа, залучених до воєнної пропаганди.

Резолюція також містить ширші рекомендації щодо захисту незалежних медіа в Європі. Асамблея висловила занепокоєння зростанням політичного й економічного контролю над редакціями, тиском на суспільні медіа та браком надійних місцевих джерел інформації.

«Асамблея стривожена захопленням медіасектору політичними й фінансовими силами з метою контролю над інформацією, витіснення критичних голосів і маніпулювання громадською думкою. Необхідно дослідити, яким чином ці сили здійснюють контроль і впливають на медіа всупереч суспільним інтересам», - зазначено в документі.

Серед запропонованих кроків - забезпечення незалежності медіарегуляторів, відкриття даних про кінцевих власників медіа, прозора підтримка місцевої журналістики, захист журналісток від погроз і протидія транснаціональним репресіям. У супровідній рекомендації ПАРЄ також запропонувала працювати над загальноєвропейською базою даних про медіавласність, доступною громадськості безоплатно.

Як повідомляв Укрінформ, підтримка українських ветеранів, виконання Росією рішень Європейського суду з прав людини та захист журналістів стануть ключовими для української делегації темами осінньої сесії ПАРЄ, яка триватиме у Страсбурзі з 28 вересня до 2 жовтня.