Суд пов'язав підрив «Північного потоку» з війною РФ та відмовив «Газпрому» у компенсації
Високий суд Англії та Уельсу відмовив швейцарській дочірній компанії російського «Газпрому» — Nord Stream AG — у стягненні 580 млн євро зі страхових компаній за підрив газопроводів «Північний потік» у вересні 2022 року. Відповідачами у справі виступили страховики Lloyd's Insurance Company та Arch Insurance.
Про це йдеться в рішенні суду, пише ZN.ua.
За оцінками експертів, це рішення дозволило страховикам уникнути однієї з найбільших страхових виплат в історії за руйнування промислової інфраструктури.
Згідно з матеріалами справи, Nord Stream AG вимагала компенсувати збитки, завдані руйнуванням газопроводів. Однак суд повністю відхилив позов.
Суд дійшов висновку, що знищення газопроводів було спричинене війною Росії проти України. Відтак інцидент підпадає під стандартне виключення із страхового покриття щодо воєнних дій.
Суддя Клер Моулдер зазначила, що для розгляду цього цивільного спору встановлення конкретних організаторів чи виконавців диверсії не має вирішального значення. За її словами, незалежно від того, хто саме здійснив підрив, саме війна стала визначальною причиною дій зловмисників.
Під час судового розгляду аналізувалися різні версії щодо організаторів і виконавців підриву газопроводів, зокрема російський, український або проукраїнський, а також американський сліди.
Суддя наголосила, що відсутність офіційного визнання відповідальності з боку будь-якої держави не перешкоджає висновку про причинно-наслідковий зв'язок між війною та атакою.
Міжнародні експерти, залучені обома сторонами, дійшли згоди щодо характеру пошкоджень. Для підриву трубопроводів були використані спрямовані заряди на основі гексогену, які вивели з ладу три з чотирьох ниток газопроводів.
Версію Nord Stream AG про те, що четверта нитка зазнала випадкової вм'ятини через падіння якоря, суд визнав непереконливою. Натомість він погодився з аргументами страховиків, що це пошкодження також є наслідком вибуху.
Нагадаємо, що "Північний потік" було підірвано 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік Данії та Швеції. Після цього роботу газогону зупинили. Наприкінці серпня 2025 року ЗМІ повідомили, що прокуратура ФРН видала ордери на арешт сімох підозрюваних. Слідство вважає, що встановило усіх виконавців операції, і всі вони — громадяни України. Майже одразу в Італії за запитом Німеччини затримали Сергія Кузнєцова. Українець заперечує причетність до вибухів та запевняє, що під час операції перебував в Україні.
Ще на цю тему
- 23.10.2026 Суд у Румунії залишив під вартою антизахідного екскандидата у президенти
- 22.10.2026 Raiffeisen може отримати компенсацію за збитки, яких група зазнала внаслідок судових рішень у Росії
- 12.10.2026 В Румынии судят спонсора пророссийского кандидата Джорджеску за подкуп избирателей
- 03.10.2026 МЗС просить Казахстан не задовольняти запит Росії про екстрадицію затриманої українки
- 01.10.2026 Суд Швеції виніс вирок капітану судна з РФ та лоцману через смертельну аварію
- 01.10.2026 Російська установа зазнала провалу у спробі оскаржити рішення про заморожування майна в Чехії
- 24.09.2026 Уряд Фінляндії підтримав створення спецтрибуналу для Росії
- 24.09.2026 Справа «Північних потоків»: Хорватія дозволила екстрадицію українця Журавльова в Німеччину
- 18.09.2026 Парламент Греції зняв імунітет з колишнього єврокомісара у гучній корупційній справі
- 16.09.2026 Суд в США обязал Грузию выплатить турецкой компании свыше $400 млн
- 10.09.2026 Армения смягчила обвинения оппозиционеру, подозреваемому в шпионаже на РФ
- 09.09.2026 Суд ЄС відхилив позов Угорщини проти спрямування Україні доходів від заморожених активів РФ