В Естонії суд визнав, що закон про обмеження проросійських церков не суперечить Конституції

Пленум Державного суду Естонії більшістю голосів ухвалив рішення, згідно з яким нова редакція закону, яка передбачає обмеження для церков, що підтримують агресію РФ, не суперечить Конституції країни.

Як передає Укрінформ, про це інформує ERR.

Державний суд зазначив у своєму рішенні, що прийняті поправки можна витлумачити так, що вони не спричиняють довільне припинення діяльності релігійних об'єднань і тим самим не порушують свободи віросповідання та об'єднань.

Президент Естонії Алар Каріс не погодив нову редакцію Закону про церкви та приходи, ухвалену Рійгікогу у квітні 2025 року. У червні того ж року парламент знову ухвалив цей закон у зміненому вигляді, але президент знову не став його затверджувати та запропонував депутатам ще раз обговорити закон та привести його у відповідність до Конституції.

Однак парламент більше не став вносити до закону поправки та прийняв його у незмінному вигляді, після чого Каріс 3 жовтня 2025 року подав до Державного суду клопотання про визнання цього закону таким, що суперечить Конституції.

"Державний суд визнав, що президент у своєму клопотанні обґрунтовано звернув увагу на проблеми, пов'язані з ясністю та зрозумілістю закону, однак вказав на те, що будь-яка неясність та необхідність тлумачення не завжди призводять до неконституційності закону. У такому випадку, на думку більшості членів Держсуду, було можливо дати закону вузьке тлумачення, так що зазначені главою держави ризики можна усунути при застосуванні закону", - пояснив голова Державного суду Віллу Киве.

Держсуд зазначив, що у випадку з оспорюваним законом, з одного боку, на карту поставлено серйозне обмеження свободи віросповідання та свободи об'єднань, оскільки це може призвести до примусового припинення діяльності релігійного об'єднання, що торкнеться всіх людей, які до нього входять. З іншого боку, на іншій шальці терезів перебувають безпека держави та конституційний лад, які, як правило, є вагомішим благом.

Держсуд зазначив, що, згідно з преамбулою Конституції, першочерговим завданням держави є захист внутрішнього та зовнішнього миру. Таким чином, держава зобов'язана вживати заходів, зокрема, для припинення ворожої діяльності та впливу. За оцінкою Держсуду, закон, що оспорюється, не дозволяє довільно припиняти діяльність релігійних об'єднань у примусовому порядку, і його можна тлумачити та застосовувати відповідно до Конституції.

Окрім того, Держсуд пояснив, що зв'язок естонського релігійного об'єднання з іноземною релігійною організацією стає забороненим лише й виключно у тому випадку, якщо він становить загрозу для державної безпеки, конституційного ладу або громадського порядку Естонії. Ця загроза має виражатися у діяльності релігійного об'єднання, і бути реальною, а не абстрактною. Загроза може полягати, наприклад, у підбурюванні, підтримці чи фінансуванні певної діяльності, спрямованої проти Естонії.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці вересня МВС Естонії, аналізуючи текст оновленого статуту Естонської православної церкви Московського патріархату (ЕПЦ МП), заявило, що він не виправдовує очікування держави повною мірою, оскільки не скасовує вплив Москви на цю церкву, а тільки зменшує його. Естонія вимагає від ЕПЦ повного скасування впливу Московського патріархату.