Блокада Ормузької протоки створила критичний дефіцит алюмінію — металу, на якому фактично стоїть сучасний світ

Блокування Ормузької протоки та руйнування заводів у Перській затоці спровокували дефіцит металу, що загрожує існуванню майже усього, чим користується людство: від банок для Коли до штучного інтелекту.

Глобальна геополітика та військове загострення на Близькому Сході безпосередньо вплинули на повсякденне життя мільйонів людей, заважаючи 1,4 мільярда жителів Індії рятуватися від аномальної літньої спеки, і ситуація стрімко погіршується. Через бойові дії та закриття стратегічної Ормузької протоки було повністю заблоковано експорт алюмінію зі смолоскипних та плавильних заводів у Перській затоці, які забезпечують близько однієї п'ятої частини світових поставок цього металу за межами Китаю, повідомляє ZN.ua із посиланням на Bloomberg.

Найбільш відчутно цей удар наразі переживає індійський ринок газованих напоїв. У цій країні популярна Diet Coke продається виключно в металевих банках, які через дефіцит сировини зникли з полиць супермаркетів та дрібних місцевих магазинів. Коли стовпчики термометрів в Індії наблизилися до катастрофічної позначки у 49 градусів за Цельсієм, ресторани та бари почали влаштовувати специфічні вечірки «Diet Coke Parties». Відвідувачі платять до 16 доларів за вхідний квиток лише для того, щоб отримати доступ до фірмових коктейлів із колою та перцем халапеньо, розфарбувати тематичні футболки та взяти участь у розіграші дефіцитних бляшанок із напоєм.

За розважальними заходами ховається масштабна економічна катастрофа. Світова спільнота намагається захистити бізнес та домогосподарства від хаосу близькосхідної війни шляхом прискореного переходу на чисту електричну енергію. За даними аналітичного центру Ember, минулого місяця обсяги генерації вітрової та сонячної енергії у світі вперше в історії випередили показники газових електростанцій. Споживачі масово переходили на енергетичні товари, незалежні від нафти та газу: китайський експорт сонячних панелей зріс на 31%, електромобілів — на 75%, а акумуляторних батарей — на 45%.

Однак виробництво практично кожного з цих високотехнологічних пристроїв критично залежить від алюмінію — того самого металу, який зараз стрімко зникає. Традиційно головним металом електротехніки вважають мідь завдяки її високій провідності. Проте, згідно з дослідженнями консалтингової компанії Thunder Said Energy, світові енергетичні мережі споживають приблизно вдвічі більше саме алюмінію, оскільки він значно дешевший за мідь. Його масово використовують для прокладання магістральних кабелів електропередач на великі відстані, а також для створення складного обладнання, такого як трансформатори та розподільні пристрої.

Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль попереджає, що перехід на відновлювану енергію опинився під загрозою через критично повільне розширення та будівництво ліній електропередач. Ще минулого року близько 1 700 гігават готової чистої генерації залишалися незадіяними та застрягли у чергах на підключення до мережі. Ця заблокована потужність дорівнює приблизно третині всіх відновлюваних джерел енергії, встановлених на планеті за весь час.

Вирішення цієї проблеми повністю упирається у доступність та вартість алюмінію. Прокладання високовольтних ліній передач легко може коштувати близько $310 тисяч за один кілометр. Провідникові кабелі становлять понад 10% загальної вартості будівництва нового об'єкта та до 80% витрат на модернізацію наявних ліній. Водночас оператори енергомереж змушені паралельно задовольняти колосальні енергетичні потреби сектору штучного інтелекту: лише цього року витрати на будівництво та забезпечення дата-центрів у всьому світі мають сягнути $653 мільярдів. Стрімке подорожчання металу робить цей процес непосильним для багатьох компаній.

Ціна первинного алюмінію на Лондонській біржі металів (LME) за минулий рік уже злетіла на 50%, зафіксувавшись на рівні близько $3637 за метричну тонну. Фінансовий конгломерат Citigroup Inc. заявив, що поточні умови на ринку є найбільш «бичачими» (сприятливими для подальшого зростання цін через жорсткий дефіцит) за останні пів століття, і прогнозує подорожчання металу ще на 50% наступного року.

Такі прогнози є цілком обґрунтованими через низку факторів, що обмежують пропозицію: