Starlink не справляється: на фронті бракує пропускної здатності інтернету для бойових наземних дронів

Супутниковий інтернет Starlink від компанії SpaceX, який відіграє ключову роль у забезпеченні зв'язку на українському фронті, виявився недостатньо швидким для ефективного управління наземними роботизованими комплексами (НРК), що використовуються нашими військовими.

Як інформує видання Оборонка, про це пише Space.com.

За останній рік Україна передала на передову тисячі НРК, які виконують завдання з доставлення боєприпасів, евакуації поранених та атак на позиції російських військ. Проте термінали Starlink, встановлені на цих машинах, забезпечують передачу даних лише близько 10 Мбіт/с, що призводить до низької якості відеопотоку. Це ускладнює дистанційне керування роботами, особливо при швидкому русі.

Вадим Бурукін, генеральний директор українського стартапу з виробництва дронів Huless, пояснив, що для безпечного керування роботами необхідна частота відео не менше 30 кадрів на секунду.

"Якщо ви хочете їхати швидко, вам потрібна частота кадрів не менше 30 кадрів в секунду, щоб мати можливість керувати роботом. Якщо у вас тільки 10 кадрів в секунду, а ви рухаєтеся швидко, є велика ймовірність, що ви опинитеся на мінному полі або в дереві", — розповів Вадим Бурукін.
Space.com пише, що за даними джерел, пов'язаних з Міноборони України, в нашій країні активно використовуються до 200 тисяч терміналів Starlink, що робить її найбільшим користувачем цієї технології в Європі. Однак велика кількість пристроїв, особливо на передовій, призводить до перевантаження системи та зниження швидкості пересування наземних роботів — приблизно до 10 км/год.

Українські наземні дрони

Андрій Довбенко, керівник мережі програм підтримки бізнесу Ukrainian Tech Exchange, зазначив, що з такою швидкістю для перетину "сірої зони" шириною 20 км роботам потрібно до двох годин, що підвищує ризик їх знищення російськими FPV-дронами.

"Це досить повільно для [наземних роботизованих комплексів]. Бажано, щоб їх швидкість становила щонайменше 20 кілометрів на годину", — наголосив Андрій Довбенко.
Крім того, термінали Starlink часто дають збої через вібрації під час руху по пересіченій місцевості. Сигнал також погіршується через погодні умови та перешкоди, як-от крони дерев.

Щоб вирішити ці проблеми, українські інженери розробили спеціальні дрони, які піднімаються на висоту до 150 метрів і несуть ретранслятори сигналу. Це дозволяє збільшити дальність зв'язку між НРК та оператором з кількох кілометрів до понад 40 км. В свою чергу літаючі дрони з допомогою ретрансляторів можуть працювати на ще більшій відстані – до 80 км від оператора, залишаючись поза зоною дії ворожих дронів.

Окрім технічних рішень, українські розробники працюють над автономними системами навігації на базі штучного інтелекту. Такі системи дозволять бойовим машинам діяти без постійного контролю з боку оператора, що зменшить залежність від сигналу Starlink і підвищить стійкість до радіоперешкод.

Попри обмеження, Starlink залишається критично важливим для України. Андрій Довбенко наголосив, що технологія не була розроблена для військових потреб і має свої межі.

"Starlink має багато застосувань у війні, але він не розроблявся спеціально як військова технологія, тому має свої обмеження. Було б добре мати альтернативи. Але чи можемо ми насправді створити альтернативу Starlink у великих масштабах? Напевно, ні", — сказав Довбенко.
До слова, нещодавно українська компанія DevDroid створила універсальну "операційну систему" Droid Box для наземних дронів. За даними компанії, Droid Box – це буквально мозок наземного дрона, що відповідає за зв'язок, керування та інтеграцію бойових модулів.