Україну визначили ключовою складовою оборонної готовності ЄС

В оборонній "дорожній мапі" ЄС Україну визначають як ключову складову оборонної готовності Євросоюзу.

Як повідомляє Європейська правда, про це йдеться у тексті документа, що є у розпорядженні редакції. 

Шостий розділ "дорожньої мапи" має заголовок "Україна як ключова складова зусиль Європи для (оборонної) готовності".

У ньому йдеться, що в інтересах самої України, а також і Європи – щоб Україна стала "сталевим дикобразом", надто складною здобиччю для загарбника. Відтак оборонні зусилля Європи мають бути спрямовані також на подальше посилення обороноздатності України, і також слід подбати, щоб Європа вчилася з бойового досвіду України, її інновацій, досвіду військово-цивільної співпраці тощо. 

"Країни-члени та ЄС робитимуть внесок у "рамку" для довгострокових безпекових гарантій для України, що ґрунтуватимуться на: довгострокових правових засадах; прогнозованому багаторічному фінансуванні та військовому постачанні; інтеграції з європейською оборонно-технічною базою; чітких консультаційних механізмах; а також зв’язку зі вступом України до ЄС і повоєнною відбудовою", – йдеться у документі. 

Метою визначають, щоби Україна зберігала обороноздатність і була спроможною відбити потенційні нові напади Росії, а український ОПК був повноцінно інтегрований з європейським – що створить переваги для обох сторін.  

Для підтримання й розвитку оборонних спроможностей України у короткостроковій перспективі Єврокомісія планує залучити "репараційну позику" з використанням заморожених російських активів, що забезпечить стабільне постачання Україні зброї – "переважно з європейської та української оборонної індустрії відповідно до потреб на полі бою".

Паралельно це сприятиме розбудові співпраці ОПК, розвитку, інноваціям та масштабуванню. 

Також ці зусилля передбачають продовження і масштабування допомоги з підготовкою військових через спеціальну місію ЄС EUMAM, а також покращений збір розвідданих. 

Окремо відзначають альянс дронів з Україною як проєкт, що сприятиме створенню спільних підприємств за межами України та дозволить поєднати європейські технології та українські практичний досвід і знання. 

На цю мету працюватиме і участь України у таких фінансових програмах ЄС, як SAFE та EDIP/Ukraine Support Instrument (USI). 

"Залежно від прогресу, на початку 2026 року можна розглянути створення додаткової ініціативи з фокусом на Україні", – зазначають у документі. 

Цільовими етапами у реалізації цього задуму називають:

• ухвалення Інструменту підтримки України у межах програми EDIP та "репараційної позики" до кінця 2025 року;
• реалізацію задуму у межах "снарядної ініціативи" з постачанням 2 млн снарядів – до кінця 2025 року;
• включення України у різні проєкти співпраці за військовими спроможностями та запуск альянсу дронів – у першому кварталі 2026 року;
• розгляд додаткових стимулів, щоб країни-члени надавали підтримку Україні, на початку 2026 року;
• запуск ініціативи Brave Tech EU з фінансуванням на тестування інноваційних рішень за потребами на полі бою, які визначать разом з Україною – до кінця 2026 року;
• продовження військової навчальної місії ЄС і співпраця у подальшому з заходами "коаліції рішучих", коли для цього складуться обставини.

Нагадаємо, 16 жовтня Єврокомісія презентувала оборонну "дорожню мапу" - комплексний план зміцнення європейських оборонних можливостей, який серед іншого передбачає протидію безпілотникам та іншим загрозам з повітря, моря і космосу.