Українська компанія закликала ЄС посилити санкції проти російського металу

Дешева російська сировина підриває зелений перехід металургії в ЄС – «Метінвест» закликав до посилення санкцій проти агресора

Попри діючі санкції на імпорт металу з Росії, у 2023 році країни ЄС закупили російської металопродукції на €2,9 млрд. У 2024 році – на €2,6 млрд. При цьому видобуток залізної руди та виробництво сталі – друга за значенням галузь в економіці Росії за внеском у ВВП і надходженнями до бюджету. Тобто Європа продовжує наповнювати російський бюджет, коштом якого країна-агресор нарощує свій військовий потенціал.

Як інформує видання «Главком», про це розповіла комплаєнс-офіцер Групи «Метінвест» Ангеліна Чачуна на конференції «Бізнес vs санкції», що пройшла у Києві. 

Вона також зауважила, що за три роки повномасштабної війни Європа витратила понад €5 млрд на закупівлю російських слябів – напівфабрикатів для виробництва сталі. Найбільше імпортували Бельгія (42% обсягів), Італія, Данія, Чехія та Франція, а основними покупцями стали заводи, що належать до великих російських металургійних груп і мають виробництва в цих країнах.

Санкції на російські сталеві сляби діють, але передбачають перехідний період, тож зараз їх можна купувати, це лише питання внутрішньої позиції окремих країн або бізнесів. Тому деякі європейські країни повністю відмовилися від напівфабрикатів із Росії на користь дорожчих альтернатив – з ЄС, Туреччини чи Китаю. А деякі країни продовжують купувати – адже вартість російських сталевих слябів у середньому на 80 євро нижча через доступ до дешевого газу, електроенергії та робочої сили.

«У таких умовах доступ на ринок дешевих російських слябів підриває стимули для переходу на екологічне виробництво та ставить під загрозу реалізацію кліматичних цілей ЄС», – підкреслила Чачуна.

Щоб запобігти цій ситуації, слід накласти остаточні обмеження на ввезення російської залізорудної сировини та сталевих напівфабрикатів до ЄС: перехідний період для імпорту російських слябів слід скоротити, а до остаточної заборони запровадити додаткові мита на всю російську металопродукцію.

«Паралельно варто обмежити ввезення інших металургійних виробів із країни-агресора – це значно вплине на фінансування війни», – наголосила комплаєнс-офіцер.

Вона також відзначила, що за три роки повномасштабного вторгнення риторика європейських компаній щодо виходу з російського ринку змінилася – і європейські компанії, які оголошували про закриття бізнесів у Росії, вже рік перебували у процесі виходу з ринку.

«Український бізнес опинився під тиском американських, європейських і внутрішніх санкцій, які обмежують його права та перспективи в ЄС. І без підтримки держави та діалогу з європейськими інституціями ці ініціативи залишаться лише теорією», – сказала вона.

Нагадаємо, нещодавно видання Українська правда провело розслідування і з’ясувало, що друга найбагатша людина РФ, власник Новоліпєцкого металургійного комбінату (НЛМК) Володимир Лісін, веде активну співпрацю з підприємствами Росії, які виробляють ракети, дрони та ядерну зброю. Водночас, два заводи Лісіна продовжують спокійно працювати у передмісті Брюсселю, а сам Лісін, попри тісну дружбу з Путіним – не перебуває під санкціями ЄС.