ЄС у червні обговорить, що робити з тимчасовим захистом для українців – ЗМІ

Брюссель зважує можливі наступні кроки щодо правової бази захисту українців, які тікають від війни, і очікується, що пропозиція буде подана у червні.

Про це йдеться у матеріалі Euractiv, пише Європейська правда.

Коли ЄС запустив Директиву про тимчасовий захист у березні 2022 року, це було тимчасовим рішенням: негайний колективний захист для людей, які втікають від війни Росії в Україні.

Спочатку директива передбачала лише два продовження, обмежуючи захист трьома роками до березня 2025 року. Пізніше Комісія продовжила цей термін до березня 2026 року, прийнявши більш м'яке тлумачення.

Зараз за закритими дверима набирають обертів переговори про "стратегії виходу", заявив один з дипломатів ЄС, посилаючись на мінливий геополітичний ландшафт.

Euractiv стало відомо, що міністри розглядають продовження тимчасового захисту на один рік, яке, ймовірно, супроводжуватиметься не законодавчою заявою держав-членів, в якій буде окреслено поетапне скасування захисту.

Країни-члени можуть розглянути це питання вже 12–13 червня під час засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ, де, як очікується, буде обговорено це питання.

Більшість держав-членів підтримують продовження, але експерти попереджають, що для подальшого продовження залишається мало правових можливостей. "Ми вже стоїмо на тонкому льоду з останнім продовженням", – сказав Мартін Вагнер, старший політичний радник Міжнародного центру розвитку міграційної політики.

"Пряме тлумачення директиви означало б, що після трьох років вона втратила чинність", – сказав він.

Але оскільки цього не сталося, "необхідно провести реальну дискусію про альтернативи та про те, як тим чи іншим чином вийти з тимчасового захисту", додав Вагнер.

Без чіткого виходу з ситуації директива може мати зворотний ефект, заявив інший дипломат ЄС. "Якщо ми не надамо можливість вийти з системи захисту, ми ризикуємо перевантажити національні системи надання притулку, чого саме і мала запобігти директива," – сказав він.

Зараз ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто бажає залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися, сказав Вагнер. "Потрібні якісь рекомендації від Комісії та Ради, щоб допомогти державам-членам впоратися з цією зміною", – зазначив він.

Одним із сценаріїв може бути також звуження сфери застосування захисту. Це може означати виключення осіб, які повернулися до України на постійне проживання, з можливості повторного вступу до програми через кілька місяців або заборону новим прибулим скористатися перевагами за чинними правилами.

Інший варіант, який розглядається, – просто нічого не робити, але це ризиковано, і експерти попереджають, що це може коштувати дорого.

Ще одним варіантом, хоча й малоймовірним, є створення нового правового інструменту.

Цю ідею вперше висунув Лодевейк Ассер, колишній міністр Нідерландів і спеціальний радник Комісії з питань України, який запропонував так званий "дозвіл на реконструкцію". Він надавав би тимчасовий дозвіл на проживання на строк до 10 років.

Однак кожен варіант, чи то звуження сфери застосування, чи то запровадження нового інструменту, обов'язкового чи необов'язкового, має свої складнощі. "Це буде нелегко", – сказав Вагнер.

Нещодавно стало відомо, що з 1 травня українські воєнні біженці, які не є зареєстрованими жителями естонської столиці Таллінна, не матимуть права на безкоштовний проїзд в громадському транспорті міста.

Тим часом румунський уряд продовжив до 31 грудня 2025 року гуманітарну підтримку та допомогу людям вразливих категорій, які виїхали із зони збройного конфлікту в Україні.