Нацкомісія застосувала санкції проти інтернет-оператора Wnet

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКЕК), ухвалила рішення реалізувати санкції щодо групи компаній Wnet, запроваджені строком на 10 років указом президента від 2 вересня 2024 року.

Відповідне рішення регулятор ухвалив 25 вересня, звернуло увагу галузеве видання dev.ua, пише Бізнес Цензор.

Йдеться про чотири компанії, які включені до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг і входять до телеком-холдингу Wnet Олексія Клещевнікова:

• ТОВ "Дабл-Ю Нет Юкрейн";
• ТОВ "Комтел";
• ТОВ "Лоад.Мі";
• ТОВ "Магнус лімітед".

За рішенням РНБО від 2 вересня, до цих компаній застосовано повний набір санкцій, у тому числі анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, заборона користування радіочастотним спектром України, повне припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж.

Wnet Ukraine – великий телекомунікаційний оператор, ТОВ "Дабл-Ю Нет Юкрейн" отримало у 2023 році 71 млн грн доходу. Холдинг Wnet надавав IT-послуги для великих корпоративних клієнтів, державних структур, провайдерів і операторів телекомунікацій, малого і середнього бізнесу, фізичних осіб.

Згідно з даними з реєстру торговельних знаків, у 2002 році торговельну марку Wnet зареєстрував Олексій Клещевніков. Він відомий як засновник телеком-холдингу Wnet.

Докладно про санкції можна дізнатися у Базі даних юридичних осіб, щодо яких запроваджено санкції України, Канади, Великобританії, ЄС та США у зв'язку з російською агресією проти України.

За даними судового реєстру, ще у 2020 році Клещевнікова, оголошували у розшук, його підозрювали у державній зраді в окупованому Криму, де він нібито надавав допомогу підрозділам ФСБ РФ. Водночас послугами Wnet активно користувалися українські держкомпанії й органи влади.

Сам Клещевніков пояснював запровадження санкцій проти Wnet конфліктом з колишнім начальником Департаменту кібербезпеки СБУ генералом Іллею Вітюком, який нібито вимагав від його компаній безкоштовно постачати обладнання для контролю трафіку.