Telegram став основним інструментом для поширення російської дезінформації в ЄС

Додаток Telegram став ключовою зброєю російської пропаганди для поширення дезінформації, спрямованої на підрив підтримки України в Європі. Останнім часом співробітники російської розвідки використовують його для вербування дрібних злочинців для здійснення диверсій у ЄС.

Про це пише BNN Bloomberg, інформує Цензор.НЕТ.

Для поширення фейків використовується ключова перевага Telegram: він практично непідзвітний.

"Дезінформація поширюється в Telegram відкрито й абсолютно безконтрольно, — заявила Bloomberg прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас.

Типова проросійська пропагандистська кампанія спирається на низку онлайн-технологій. До них належать пости в соціальних мережах, статті в державних ЗМІ, сфабриковані новини, що імітують вигляд легітимних веб-сайтів, та анонімні коментарі на реальних сайтах. Telegram функціонує як центральний вузол у цій системі, який пропагандистські групи використовують для поширення свого контенту в активних соціальних спільнотах з метою донесення своїх наративів до ширшої аудиторії, зазначає видання.

Євросоюз нещодавно розширив свої повноваження щодо боротьби з незаконним і шкідливим контентом, намагаючись перешкодити зловмисникам поширювати дезінформацію перед європейськими виборами. Але щодо Telegram, ці заходи виявляються не надто ефективними — реальні інструменти застосовуються тільки до платформ із понад 45 мільйонами активних користувачів у Європі. У Telegram, як зазначають його власники, 41 мільйон. Показники Telegram нижчі за поріг, необхідний для введення суворих зобов'язань згідно з основним законом ЄС про цифрові послуги, який набув чинності в лютому.

З великих платформ ЄС може стягувати штрафи в розмірі до 6% від річного обсягу продажів, якщо виявить порушення — або заборонити повторним порушникам в'їзд до ЄС. Ці правила охоплюють, зокрема, Facebook, YouTube і TikTok.

Згідно з внутрішньою оцінкою ЄС, з якою ознайомилося агентство Bloomberg, основними темами дезінформаційних зусиль Росії є війна з Україною, конфлікт на Близькому Сході, імміграція, зміна клімату і майбутні вибори до Європейського парламенту. За цими п'ятьма темами кількість матеріалів із неперевірених джерел на всіх онлайн-платформах на початок травня зросла більш ніж удвічі, тоді як на початку року їхня кількість становила менше ніж 20 000 на день, ідеться в дослідженні.