В ЄС обговорюють обмеження поїздок російських дипломатів — FT

Країни ЄС обговорюють, чи варто обмежувати поїздки російських дипломатів після того, як Чехія поскаржилася, що потенційні шпигуни РФ уникають моніторингу завдяки Шенгенській зоні. 

Про це повідомляє FT, пише ZN.UA.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну частина країн вислали сотні російських дипломатів, стверджуючи, що вони були агентами розвідки РФ. Але інші все ще видають візи дипломатам Москви, надаючи їм доступ до Шенгенської зони і право безперешкодно пересуватися 24 з 27 країн ЄС, а також Швейцарією, Норвегією та Ісландією. 

Минулого тижня Прага поширила документ з ідеями запобігання цьому в межах переговорів про 12-й пакет санкцій ЄС проти Москви, який ще мають затвердити країни Союзу.

Минулого року Чехія вислала понад 70 росіян у зв'язку з війною проти України та ймовірною причетністю РФ до вибухів на складі боєприпасів у 2014 році, унаслідок якого загинуло двоє людей. 

Тепер Чехія хоче, щоб російські дипломати отримували візи і дозволи на проживання, які передбачають подорожі лише в межах країни перебування, а не рештою Шенгенської зони. Вона також пропонує, щоб ЄС приймав лише біометричні паспорти, які важче підробити.

Особливе питання, порушене Прагою, стосується чиновників, які отримують візи від Австрії для роботи в установах ООН у Відні, а потім можуть подорожувати до Чехії чи інших країн.

"На територію Чехії прибувають агенти [російської військової розвідки] ГРУ та інших служб. У Шенгенській зоні дуже складно це контролювати", - сказав один із дипломатів ЄС.

Обговорення все ще перебувають на ранніх стадіях, і складні юридичні питання, пов'язані з цим, означають, що будь-які подібні зміни навряд чи будуть внесені до пакету санкцій, який зараз обговорюється.

Єврокомісія надала пропозиції щодо нового пакету обмежень минулого тижня, і уряди країн ЄС обговорюють, зокрема, заборону на поставки російських алмазів та жорсткіші заходи щодо верхньої межі ціни на російську нафту.

Раніше повідомлялося, що Росія намагається оговтатися після масової висилки країнами Європи працівників своєї розвідки, що діяли там під дипломатичним прикриттям. Тож Кремль поставив собі за мету відновити цю шпигунську мережу.