Український безпілотний комплекс радіотехнічної розвідки почав льотні випробування / Фото
НВЦ «Інфозахист» почав проведення льотних випробувань своєї нової розробки - повітряного комплексу радіотехнічної розвідки Gekata, який призначений для виявлення радіовипромінюючих цілей на відстані у сотні кілометрів.
Вперше ця розробка була продемонстрована на виставці «Зброя та Безпека» у 2021 році, пише Defense.Express.
Gekata здійснила свій перший політ, піднявшись у небо з невеликого літовища під Києвом. Під час польоту, окрім роботи самої системи радіотехнічної розвідки, проводилось вимірювання впливу контейнеру на льотні характеристики PD-2.
Зазначається, що основою комплексу Gekata є 10-кілограмовий контейнер з обладнанням для ведення радіотехнічної розвідки, який встановлюється на дрон PD-2 від Ukrspecsystems.
За задумом розробників, весь комплекс складається з наземної станції управління та шести дронів з «Гекатою». Три БПЛА мають знаходиться у небі та змінюються по черзі для забезпечення цілодобового моніторингу по фронту 100-км та на глибині до 450 км від місця баражування.
Це дозволяє у режимі 24/7 збирати інформацію про всі об’єкти противника, які випромінюють у радіопросторі та точно визначити їхні координати. Тобто мова йде не тільки про пункти управління та командно-штабні машини, а про контрбатарейні радари, РЛС зенітно-ракетних комплексів або літаків, та навіть про звичайні радіостанції рядових бійців противника.
Gekata здатна відстежувати до 200 цілей одночасно
І робити це абсолютно непомітно, баражуючи над своєю територією. Бо, по-перше, Gekata лише збирає дані, не випромінюючи нічого, а по друге - PD-2 має розмах крила до 5 метрів, що робить його виявлення РЛС доволі важкою задачею.
Загалом можливості Gekata дозволяють відстежувати одночасно до 200 цілей та передавати інформацію про них у режимі он-лайн. Або, у випадку повної «радіотиші» чи автономного польоту, накопичувати цю інформацію на внутрішніх носіях.
Фактично, рішення НВЦ «Інфозахист» у вигляду «рою» БПЛА дозволяють замінити «класичні» літаки радіотехнічної розвідки або мережі наземних станцій РТР, на кшталт «Кольчуги».
Зазначається, що PD-2 може знаходитись у повітрі близько 10 годин та підійматися на висоту до 5 км, дальність керування дроном складає понад 220 км.
Дрон PD-2, окрім традиційного літака, має VTOL-варіант, коли за допомогою двох додаткових секцій він здатний злітати та сідати вертикально. Це дозволяє експлуатувати його навіть з непідготовлених майданчиків.
Ще на цю тему
- 20.10.2026 Українська DevDroid та норвезька компанія спільно виготовлятимуть електроніку для систем керування НРК
- 05.10.2026 Нацгвардія уклала контракт з німецькими партнерами на постачання безпілотників і наземних станцій
- 05.10.2026 Україна випробовує ракету «Ніка» і перехоплювач SPYS для протидії реактивним дронам - Зеленський
- 02.10.2026 Литва розгортає українську систему SkyFortress для виявлення дронів
- 02.10.2026 Українська SkyFall представила ударний дрон Thor Hammer у двох версіях — на 350 і 600 км
- 29.09.2026 Морський дрон на 1200 миль та з ракетами НАТО: що відомо про новий Vanta 12 від STARK
- 29.09.2026 Подолав понад 40 кілометрів сушею та водою: ЗСУ вперше використали робота-амфібію для логістики
- 28.09.2026 Польща пропонує розмістити завод із виробництва ракет до Patriot на своїй території, якщо Україна отримає ліцензію
- 26.09.2026 Бельгія замовила для України катери для запуску протимінних дронів K-STER C
- 16.09.2026 Президент Литви пропонує виробляти дрони в країні та передавати їх Україні
- 15.09.2026 Зеленський: ще один перехоплювач реактивних "Шахедів" пройшов випробування
- 09.09.2026 Українcька компанія презентувала систему ППО "Шершень" та зенітну ракету Р-120К на виставці у Польщі