Суд у Гаазі може взятися цьогоріч за справу про злочини РФ у Криму і на Донбасі

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може цього року розпочати розслідування злочинів, вчинених Росією в Криму і на Донбасі.

Про це в інтерв’ю  Укрінформу повідомив заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.

“З 2014 року Офіс прокурора МКС опублікував вже шість звітів щодо ситуації в Україні. Події на окупованих територіях Криму та Донбасу, ймовірно, можуть стати предметом повноцінного розслідування. І у 2020 році Офіс прокурора МКС продовжить аналізувати спроможність національної системи правосуддя України самостійно розслідувати відповідні злочини, щоб остаточно вирішити, які саме справи необхідно розслідувати силами МКС, а в яких буде достатньо розслідування українськими органами правопорядку”, - сказав він.

Мамедов також підкреслив, що в останньому звіті Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду міститься певна оцінка подій в Україні.

“Офіс прокурора МКС чітко говорить, що з 18 березня 2014 року територія Кримського півострова перебуває під контролем РФ. І саме з цієї дати на події у Криму поширюється міжнародне гуманітарне право, а отже, у Криму має місце міжнародний збройний конфлікт. Щодо подій на Донбасі, то є певне розділення: міжнародний та неміжнародний конфлікти. Ми ж наразі продовжуємо збирати докази щодо наявності збройного конфлікту саме міжнародного характеру на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, докази ефективного контролю РФ за місцевими окупаційними адміністраціями та незаконними збройними формуваннями. Все це будемо передавати на розгляд до Офісу прокурора МКС. Що стосується прогнозів, то всі ми дуже розраховуємо, що розслідування почнеться вже цього року. Але це суто моя суб’єктивна думка”, - зазначив Мамедов.

За його словами, в ході розслідування кримінальних проваджень встановлено інформацію щодо участі окремих осіб, які брали участь у захопленні Криму, у веденні військових дій проти України на Донбасі.

“Звісно, вище керівництво має політичний та дипломатичний імунітет, тому реально їх притягнути до відповідальності на національному рівні неможливо, тому ми й застосовуємо міжнародні інструменти”, - пояснив він.

Загалом, за його словами, була зроблена колосальна робота, і за весь час збройної агресії до Офісу прокурора МКС було передано 13 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих злочинів.

“По Криму ми передавали факти використання РФ цивільного населення півострова в якості “живих щитів” під час військових дій активної фази окупації Криму у лютому-березні 2014 року, примусовий призов до служби в збройних силах РФ, видворення та депортацію жителів з Криму на основі рішень судів окупаційної влади, насильницьке переміщення засуджених в пенітенціарні установи, розташовані на території країни-агресора. Наприклад, в останньому наводимо факти примусового переміщення населення з території Криму на материкову частину України. Особливістю цього повідомлення є те, що йдеться про відповідальність окремих осіб вищого керівництва Російської Федерації саме через відповідальність держави-окупанта. Ми проаналізували протоколи допитів потерпілих та свідків примусового переміщення, систематизували доказову базу. За даними на кінець 2019 року кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб з Криму склала майже 43 тисячі осіб”, - поінформував Мамедов.

Він також сказав, що останній факт щодо ситуації на Донбасі був переданий в МКС в грудні минулого року і стосувався позасудових страт 9 військовослужбовців ЗСУ під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве.

“Всі ідентифіковані. Крім того, у повідомленні висвітлений ще один ключовий аспект, такий як практика ведення бойових дій “чужими руками”, тобто залучення РФ в конфлікт підконтрольних їй незаконних збройних формувань. Ми хочемо донести до ОП МКС факти, що можуть свідчити про те, що згадані незаконні збройні формування використовуються Росією не тільки для досягнення військової переваги, але і для здійснення серйозних порушень міжнародного гуманітарного права”, - наголосив заступник генпрокурора України.

Як повідомлялося, Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це більш ніж 100 країн.

20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), але не ратифікувала. Перешкодою став висновок 2001 року Конституційного суду про невідповідність деяких положень документа Основному закону.

І хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.

Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Однак це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.