Корінь "автомобільного конфлікту" Молдови та "Придністров'я" лежить у визнанні "МПР" стороною переговорів

В кінці минулого тижня так зване МЗС невизнане Придністров'я заявило, що з 24 січня "вводяться обмеження на перетин державного кордону Придністров'я та України для всіх типів транспортних засобів, зареєстрованих в Республіці Молдова і керованих постійно проживають в Молдові громадянами, що володіють водійськими посвідченнями РМ".

Цю міру ввели у відповідь на запровадження Молдовою обмежень на пересування автомобілів з Придністровського регіону. Завідувач відділом досліджень Придунайско-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко у своїй статті для DT.UA пише, що, судячи з усього, Кишинів лише тимчасово пішов назад через незрозумілу позицію України, передає ZN,UA.

Примітно, що на початку конфлікту обидві сторони апелювали до позиції Києва. Так, Fлександру Фленкя посилався на якісь домовленості з Україною. А "міністр закордонних справ" Придністров'я Віталій Ігнатьєв заявляв, що проблем з українською стороною немає, і автомобілі з регіону вільно проїжджають в Україну, а загортає їх якраз Прикордонна поліція Молдови.

Але вже позиція Києва прояснилася: Україна з 1 квітня не буде впускати на свою територію автомобілі з номерами невизнаного Придністров'я. 

Експерт підкреслює, що Молдова не може розв'язувати цю проблему без підтримки України, а зокрема, без контролю над придністровським сегментом україно-молдовського кордону.

У свою чергу, молдавські експерти відзначають, що Україна пов'язує питання відкриття нових пунктів пропуску з розв'язанням спірних питань щодо демаркації українсько-молдовського кордону. Йдеться, зокрема, про дві ділянки — у районі молдовського порту Джурджулешти на Дунаї та в районі Дністровської ГЕС-2. Остання — особливо проблематична. У Молдові побоюються, що розвиток мережі гідроелектростанцій на верхньому Дністрі може залишити столицю та чимало інших населених пунктів без водопостачання. Тому багато що залежить від готовності Кишинева й Києва до компромісів.

"Автомобільний конфлікт" досить повчальний для України. Він демонструє, якими важкими бувають навіть "малі" кроки, тим більше в умовах, коли невизнане територіальне утворення існує вже понад два десятки років. Причому поки що гальмується вирішення й інших питань, із яких підписано протоколи, наприклад відновлення телекомунікацій. Виникла спірна ситуація навколо закриття рахунків придністровських підприємств у молдовських банках, так і не підписано протокол за підсумками братиславської зустрічі у форматі "5+2" у жовтні минулого року.", - пише Филипенко.

Експерт попереджає, що проблема корениться в рішенні багатолітньої давності, коли Придністров'я було визнане стороною переговорів. 

"Відтоді різними урядами Молдови в різних умовах були підписані десятки протоколів та угод. При цьому те, що в Кишиневі розглядають як вимушений компроміс (на який часто йдуть під тиском зовнішніх партнерів, у тому числі західних), у Тирасполі розглядають як крок до визнання ПМР. Кожен новий документ, підписаний попередниками, створював проблеми наступним переговірникам. Відтак, нагромадилася велика договірна база в кілька десятків, а то й сотень документів, які в потрібних умовах слугують виправданням придністровській стороні", - резюмує експерт.