Загрози та можливості для міжнародної співпраці у Чорноморському реґіоні: що вони означають для України

18:27 27.11.2011

Карта з сайту wikimedia.org

Ільдар ҐАЗІЗУЛЛІН,
старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень, координатор проекту МЦПД «Чотири моря», що фінансується Європейською комісією

Ларіон ЛОЗОВИЙ,
дослідник проекту МЦПД «Чотири моря»

Андрій ТАТАРЧУК,
інтерн Міжнародного центру перспективних досліджень

Підбір фото – BlackSeaNews

У цьому числі «Європейських акцентів» експерти МЦПД пропонують аналіз загроз і можливостей для міжнародної співпраці у Чорноморському реґіоні, підготовлений під час дослідження субрегіональної інтеграції в регіонах чотирьох морів Європейського Союзу – Балтійського, Середземного, Каспійського та Чорного [1]. Аналіз проводився за такими темами: чотири свободи, безпека та політичні питання, енергетика і транспорт, довкілля та морська політика.

Справка: «Європейські акценти» – періодичне видання МЦПД, яке запроваджує дискусію з важливих питань європейської інтеґрації України та політики ЄС стосовно України.

Загрози для співпраці в реґіоні
Чорного моря

Фото: south-stream.info

Реґіональні багатосторонні ініціативи часто малорезультативні, адже країни вбачають більші вигоди у двосторонньому форматі співробітництва. Водночас двосторонні договори обумовлюють можливість ізоляції країн, що лишилися поза цими договорами, і породжують взаємну недовіру.

Розширення ЄС створило нові бар’єри до інтеґрації між новими членами ЄС та іншими країнами в реґіоні.

Укладання двосторонніх торговельних договорів у реґіоні може надалі ускладнити торгівлю, створюючи систему неузгоджених (або навіть конфліктуючих) правил. Росія та Туреччина надають перевагу форматам двосторонньої співпраці, що відповідатиме цілям реґіонального лідерства цих країн. Це ускладнює захист економічних інтересів таких країн, як Україна, які зацікавлені в розширенні присутності власних товарів і послуг на ринках максимальної кількості країн реґіону.

Часте згадування «втоми» ЄС від розширення свідчить про відсутність спроможності продовжувати процес реґіональної інтеґрації. Наявні інструменти політики сусідства сприймають у Брюсселі і в столицях «сусідів» як малоефективні.

Географічна карта Чорного моря, з сайту dic.academic.ru

Чотири свободи

Обмеження чотирьох свобод – свободи пересування людей, товарів, послуг і капіталів є головною загрозою економічній співпраці в Чорноморському реґіоні.

Наприклад, ускладнені візові процедури зменшують обсяги транскордонної міграції робочої сили і торгівлі, породжують недовіру та невпевненість в ефективності співпраці між країнами-партнерами. У фінансовій сфері діалог відбувається переважно між потужними фінансовими центрами економічно розвинених країн, до яких не входить більшість країн реґіону.

Безпека та політичні питання

Попри суттєву економічну вагу ЄС у реґіоні, в безпековому плані на просторах Чорного моря лідирують інші країни. Це пояснюється складною і громіздкою процедурою ухвалення рішень, а також різницею у сприйнятті викликів безпеки серед держав – членів Євросоюзу.

Так, Чорноморська синергія ЄС не є традиційною комплексною політичною ініціативою, але спрямована на підтримку поточної реґіональної (передусім секторальної) співпраці: «Комісія не має на меті пропонувати незалежну Чорноморську стратегію, оскільки широка політика ЄС щодо цього реґіону вже сформульована в передвступній стратегії щодо Туреччини, Європейській політиці сусідства та стратегічному партнерстві з Росією» [2].

Енергетика та транспорт

Фото: south-stream.info

Зростання попиту на нафту та газ у світі загострює конфлікти між інтересами трьох типів країн: тих, що видобувають енергетичні ресурси, тих, що транспортують їх і тих, що їх споживають.

Оскільки серед країн Чорноморського реґіону представлені всі три типа країн, їм складно домовитися про правила торгівлі та транспортування енергоносіїв. Так, прагнення ЄС зменшити енергетичну залежність від Росії [3] через транспортування каспійських енергетичних ресурсів, в обхід її території [4], збільшують взаємну недовіру і можуть бути контрпродуктивними для зміцнення енергетичної безпеки в реґіоні. Будь-яка модель енергетичної безпеки в реґіоні буде недієвою, якщо вона не врахуватиме інтереси Росії.

Батиметрична карта Чорного моря, з сайту wiki.oceanographers.ru

Охорона довкілля

Велика кількість екологічних ініціатив у Чорноморському реґіоні має схожі цілі та інструменти, що загрожує дублюванням зусиль [5].

Платформи співпраці в реґіоні [6] нестійкі – вузькосекторальний підхід не передбачає включення питань сталого розвитку водних басейнів: морський транспорт, конкурентоспроможність морського бізнесу, зайнятість у морському секторі, наукові дослідження та захист морського середовища. Крім того, співпраця передусім спирається на формат двостороннього співробітництва, ефективність якого часто низька через неузгодженість національних екологічних політик. Причина неефективності багатьох реґіональних ініціатив полягає також у відсутності достатнього фінансування.

Україна: можливості для
реґіональної інтеґрації

Фото: south-stream.info

Договір про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між ЄС та Україною має розглядатися як інструмент реформування державних інститутів і регуляторного середовища країни, що може підвищити конкурентоспроможність економіки і привести до збільшення присутності українських товарів і послуг на ринках інших країн реґіону.

Завданням економічної інтеґрації має також стати скасування обмежень і винятків у торгівлі «чутливими» товарами, що існують з усіма торговими партнерами України в реґіоні. Підписання угоди про зону вільної торгівлі з країнами СНД не суперечить економічній інтеґрації з країнами Євросоюзу і доповнюватиме майбутню угоду з ЄС.

Умовою для досягнення зовнішньополітичного успіху України в Чорноморському реґіоні є не тільки поліпшення відносин з реґіональними лідерами, Росією та Туреччиною, а й налагодження діалогу з Болгарією та Румунією. Ініціатива Синергії Чорного моря пропонує можливості для спільних проектів щодо посилення енергетичної безпеки, підвищення конкурентоспроможності економік реґіону та охорони довкілля.

Нарешті, Україна може бути гарантом стабільності в конфліктних зонах реґіону, чому також сприяє її імідж досвідченої «держави-миротворця» [7].

Європейське енергетичне співтовариство може стати перспективним об’єднавчим форматом співпраці між країнами Чорноморського реґіону, адже воно містить низку ефективних механізмів з вирішення конфліктних ситуацій в енергетичній сфері. Впровадження європейських директив, визначених у Протоколі щодо приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, сприятиме залученню інвестицій в енергетичний сектор країни (завдяки передбачуванішій регуляторній політиці), а також підвищенню екологічної безпеки.

Організації третього сектору і бізнес є недооціненими елементами синергії реґіональних політик. Неурядові організації доводять високу ефективність своєї допомоги місцевим органам влади, які виявляються найслабшою ланкою у здійсненні реґіональних проектів [8].

Так, досягнення Цільової робочої групи Дунай – Чорне море про оптимізацію стратегічного фінансування та координацію фінансових інструментів, які діють на теренах реґіону, свідчать про ефективність налагодження співпраці між організаціями державного та неурядового сектору.

Приватний сектор може активніше долучитися до фінансування проектів у сфері охорони водних ресурсів Чорноморського басейну разом з новими інструментами Європейського Союзу з надання фінансової допомоги [9].

Карта Криму та Чорного моря, 1559 р., з сайту ship.bsu.by

[1]. Рекомендації розробили експерти МЦПД за результатами досліджень, представлених на сайті проекту «Чотири моря» (http://www.eu seas.eu). Проект здійснюється за підтримки Європейської Комісії в рамках 7ої Рамкової дослідницької програми.

[2]. Європейська Комісія 2007, Повідомлення Комісії для Ради та Європейського Парламенту (www.mfa.gov.ua/data/upload/publication/.../eap-communication-ukr.doc).

[3]. Найслабшою ланкою щодо енергетичної безпеки в ЄС є країни останньої хвилі розширення.

[4]. ЄС співпрацює з країнами обох реґіонів для забезпечення надійності енергетичної інфраструктури та диверсифікації джерел видобутку і шляхів транспортування енергоносіїв через такі секторальні ініціативи, як Міждержавне транспортування нафти і газу до Європи (INOGATE) і Транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія (TRACECA).

[5]. Див., напр.: http://www.iris-france.org/docs/kfm_docs/docs/observatoire-voisinage-europeen/bl-sea-1010-way-forward-final-published.pdf, с. 5.

[6]. Це, зокрема, інструмент Синергії Чорного моря (Black Sea Synergy) та ініціатива з Комплексного управління прибережними зонами (Integrated Coastal Zone Management).

[7]. Україна може сприяти налагодженню російсько-грузинських відносин у межах міжнародних безпекових організацій та ініціатив, де Україна виступає членом, таких як Організація з безпеки та співробітництва в Європі, програма Партнерство заради миру та щорічна Мюнхенська конференція з політики безпеки.

[8]. Див.: http://ec.europa.eu/environment/enlarg/dablas/index_en.htm.

[9]. Великий потенціал для фінансування ініціатив у сфері охорони водних ресурсів має, крім Європейського інструменту сусідства і партнерства (ENPI), новий «грантовий пул» Neighbourhood Investment Facility (NIF).