Кремль намагається залякати Європарламент: санкційні списки РФ стали чорними списками цілей

Список європейських чиновників, активістів і вчених, яким влада РФ заборонила в'їзд у країну, насправді є списком цілей для агентів Кремля. 

Про це 8 травня пише Politico з посиланням на те, що сказав в інтерв'ю правоцентристський член Європарламенту від Фінляндії Міка Аалтола, повідомляє ZN.ua.

Аалтола стверджує, що мета Кремля полягає в тому, щоб змусити чиновників піддавати себе цензурі, пом'якшуючи мови й уникаючи антиросійських позицій і делікатних досьє через страх стати мішенню. "Ніколи не знаєш, у якому списку можеш опинитися", — сказав Аалтола.

Уже зафіксовано безліч "дивних інцидентів", спрямованих проти депутатів Європарламенту: невідомі розбивають вікна машин, надсилають поштою на домашню адресу або залишають біля вхідних дверей певні книжки, що є російською пропагандою, наймають агнетів на сайтах фрілансу для переслідування критиків Росії.

Багато депутатів Європарламенту стикаються з тиском. Кілька депутатів були взяті під поліцейський захист через пов'язані з Росією напади. Приміром, Піна Пічьєрно стала мішенню після того, як успішно чинила тиск на італійську державну телекомпанію RAI, щоб та скасувала запланований виступ кремлівського пропагандиста Володимира Соловйова.

Ондржей Коларж, депутат Європарламенту, який керував демонтажем пам'ятника радянському маршалу Івану Конєву в Празі 2020 року, коли він був мером району в чеській столиці, розповів, що кампанія проти нього, через яку йому довелося провести 20 днів у конспіративній квартирі поліції, була неймовірно агресивною. "Мені погрожували електронною поштою, у соціальних мережах, листами, телефоном, люди кричали телефоном, що вони прийдуть за мною, мені приходили листи з кулями, з білим порошком. Кремль "намагається посіяти страх", — сказав він.

Томаш Здеховський, активний прихильник України, розповів, що пов'язані з Росією акаунти в Інтернеті проводили "психологічні кампанії", спрямовані проти нього і його сім'ї. "Я запропонував заборонити [допуск до Європи — ред.] російських солдатів, які були в Україні... І отримую сотні й сотні погроз, що вони прийдуть і мене вб'ють". Депутат Європарламенту додав, що його домашня адреса і номер телефону багато разів потрапляли в мережу.

Аалтола заявив, що європейській владі потрібна більш детальна інформація про російські чорні списки. "Глибше розуміння того, як працюють ці списки і хто в яких списках перебуває, знижує невизначеність. Тому що це ключова битва, і невизначеність веде до самоцензури", — зауважив політик.

Раніше прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що НАТО має посилити свою реакцію на російську гібридну війну, яка є "тільки початком" і має на меті розділити Європу. На думку Фредеріксен, Альянсу потрібно "глибше" обговорити те, як реагувати на ворожі дії Москви, від порушень повітряного простору до диверсій і реальних загроз окремим політикам.