Саміт НАТО у Вільнюсі розчарував не лише Україну: у США дорікають гальмуванням базових очевидних рішень
Навіть такі речі, як оборона східного флангу НАТО активно забуксувала, а не формальне погодження оперативних планів оборони пішов цілий рік
Те що саміт Альянсу у Вільнюсі не став, ані історичним, ані проривним, як мінімум для України - безумовно. Так, звісно отримані додаткові гарантії, внесена чіткість у майбутні процеси, скасовано План дій щодо членства, але це саме вказівники на шляху, а не фініш.
Водночас й у США говорять про доволі спірні результати саміту від якого, з огляду на реальну безпекову ситуацію, очікувалось дещо більше навіть у базових питаннях безпеки. На що, у публікації для видання Breaking Defense, звернув увагу американський авторитетний безпековий аналітик Джон Дені, професор-дослідник з питань безпеки в Strategic Studies Institute of the U.S. Army War College та ад'юнкт-професор American University’s School of International Service.
Він дорікнув, що питання розміщення на східному фланзі передових сил НАТО Enhanced Forward Presence (eFP) залишається недостатнім, а їх розширення гальмується. Наприклад, Канада взяла на себе зобов'язання розмістити у Європі ще 2200 військових, але строк виконання - до 2026 року. Й поточні сили eFP об'єктивно не можуть виконати своє завдання у випадку повномасштабної війни з РФ.
Наступний момент - виконання країнами Альянсу базового зобов'язання із витратою 2% від ВВП на оборону. У Вільнюсі країни задекларували розглядати цей рівень, як мінімальний, а не цільовий показник. Аналогічне зобов'язання члени НАТО оголосили на саміті 2014 року в Уельсі. Тобто ніяких змін за дев'ять років не відбулось, а вихід на рівень 2%, який є обов'язком у багатьох країнах займе роки.
Також автор дорікає те, що затвердження реальних планів оборони вкрай формалізовано. Наприклад, під час саміту у Вільнюсі лідери країни затвердили нові оперативні плани, але вони об'єктивно були готові ще наприкінці весни 2022 року та погоджені міністрами оборони у червні 2022 року. Тобто для їх затвердження вже готових рішень знадобилось понад одного року.
Ще на цю тему
- 30.11.2023 Чехія виділить близько €2,5 мільйона у фонд Україна-НАТО
- 29.11.2023 Рада Україна-НАТО затвердила річну програму для України
- 29.11.2023 Україна схвалила проєкт плану реформ для вступу в НАТО
- 29.11.2023 Міноборони впровадило ще чотири стандарти НАТО
- 28.11.2023 США та Німеччина досі неохоче підтримують швидкий вступ України до НАТО
- 28.11.2023 У Європі озвучили реальну потребу ЗСУ у грошах для Перемоги та строк, а також головну проблему НАТО
- 27.11.2023 Кулеба відвідає Брюссель для мобілізації підтримки з боку держав-членів ЄС і НАТО
- 27.11.2023 НАТО погодить рекомендації реформ, які потрібні Україні для вступу
- 27.11.2023 Блінкен візьме участь у міністерській зустрічі Ради Україна – НАТО
- 15.11.2023 У Словаччині підтвердили генсеку НАТО, що не будуть підтримувати Україну зброєю
- 11.11.2023 Ексгенсек НАТО переконує в перевагах часткового членства України в Альянсі
- 23.10.2023 Atlantic Council рекомендує НАТО розпочати з Україною переговори про вступ не чекаючи перемоги