Європарламент ухвалив доповідь щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС

Європейський парламент у четвер, 11 лютого, в цілому та більшістю голосів ухвалив доповідь щодо імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС, проєкт якої підготував євродепутат від політичної групи Європейської народної партії Міхаель Галер.

Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу, «за» проголосували 526 євродепутатів, «проти» - 79, ще 71 депутат утримався.

Документ, який готується щороку, містить важливі для України політичні посили та оцінки як щодо досягнутого прогресу в імплементації двосторонньої Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, так і проблемні питання, з якими стикається Україна, а також занепокоєння європейської сторони певним відступом України у важливих реформах, зокрема, у сфері реформування судової системи, боротьби з корупцією і верховенства права.

Зокрема, доповідь підтверджує, що двостороння Угода про асоціацію та поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) є основою для відносин між Україною і ЄС на основі політичної асоціації та економічної інтеграції. Ця угода є дорожньою картою для реформ в Україні, виконання якої у повному обсязі має бути ознакою продовження зусиль України у наближенні до Європейського Союзу, її поступової інтеграції до Спільного ринку ЄС із повним розкриттям потенціалу та переваг ПВЗВТ.

Документ визнає, що Україна має європейську перспективу відповідно до статті 49 Угоди ЄС, та може подавати заявку на набуття членства в Євросоюзі за умови виконання всіх Копенгагенських критеріїв та дотримання принципів демократії, поваги до фундаментальних свобод, прав людини та прав меншин, дотримання верховенства права тощо.

Документ нагадує, що 22 саміт ЄС-Україна визнав європейські прагнення України та привітав її європейський вибір. Європарламент закликав Україну продовжувати ключові реформи у сферах економіки, енергетики, адміністративного устрою та у інших сферах, незважаючи на тиск наслідків пандемії COVID-19, та нагадав про суттєву допомогу, яку Україна отримала та продовжує отримувати від Євросоюзу у боротьбі з коронавірусом.

Разом з тим доповідь містить серйозну критику на адресу України та застерігає її від сповзання назад у процесі реформ.

Зокрема, це стосується боротьби з корупцією, індекс якої, за даними доповіді Transparency International, повернувся в Україні до показника 2017 року. При цьому в доповіді зазначається, що модернізація України, її деолігархизація, реформи та боротьба з корупцією підтримуються переважною більшістю громадян України, і на цей запит має бути відповідь від чинної влади якомога швидше.

Доповідь містить докладний аналіз недоліків судової системи, зокрема, руйнівного ефекту рішення Конституційного Суду України від жовтня минулого року, яке створило велику правову невизначеність для всієї інституційної архітектури боротьби корупцією в Україні. У цьому контексті Європарламент звернув увагу на необхідність швидшого вирішення цього правового провалля та рішучих дій влади для створення умов з реформування незалежної судової та правової системи на основі ретельного добору керівників судових та антикорупційних органів, прозорого та конкурентного добору персоналу на основі прозорості та доброчесності.

Документ містить однозначний висновок, що від успіху зусиль України у боротьбі з корупцією та у забезпеченні верховенства права залежить доля всіх інших важливих соціальних, політичних, адміністративних та економічних реформ в країні, а також її подальші відносини з Європейським Союзом.

У міжнародному блоці доповіді Європарламент підтвердив повагу до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах, а також ту обставину, що необхідні соціальні та економічні реформи Україна вимушена проводити в умовах спрямованих проти неї кампаній дезінформації, кібератак, гібридних загроз та конфлікту на Сході України, які спричинені агресією Росії, окупацію цією країною частини Луганської та Донецької областей, а також окупації Криму і Севастополя. ЄС рішуче засуджує такі дії Росії та проводить послідовну політику невизнання анексії Кримського півострова.

Доповідь містить і оцінку розслідування трагедії рейсу MH17, який був збитий над окупованою територією України у 2014 році, та засудив відмову Росії від конструктивної участі в міжнародному розслідуванні та від притягнення до відповідальності винних у цій трагедії російських громадян.

Європарламент висловився за ширшу участь України у Спільній політиці ЄС з безпеки й оборони, включаючи її участь у місіях під егідою Євросоюзу, а також у відповідних програмах в рамках Європейського космічного агентства, Європейського оборонного агентства, в обраних проєктах Постійного структурованого співробітництва (PESCO), у проєктах з кібернетичного захисту та протидії гібридним загрозам тощо.

Європарламент привітав послідовну позицію ЄС у підтримці суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України і визнав важливість участі ЄС у скоординованих міжнародних санкціях проти осіб та установ Російської Федерації, причетних до дій із дестабілізації України. Як йдеться в документі, такі санкції можуть бути переглянуті та скасовані лише за умови повного виконання Мінських домовленостей та поновлення територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.

Доповідь визнає конструктивну позицію України у пошуку мирного політичного рішення для конфлікту на Сході, під час переговорів у Нормандському форматі та в рамках Тристоронньої контактної групи. Разом з цим документ констатує, що вибори на Донбасі можуть бути проведені виключно за законами України та під контролем ОБСЄ, і на цей час умови для таких виборів не створені. Європарламент привітав тверду позицію України щодо відмови допустити сепаратистів як сторону переговорів в рамках Тристоронньої контактної групи і одночасно висловив жаль з приводу коментарів одного із високопоставлених членів делегації України, який заперечив військову присутність Росії у конфлікті в регіоні Донбасу.

Водночас документ засуджує Росію за мілітаризацію окупованого Криму та грубі порушення прав людини, наголошує на необхідності забезпечити безперешкодну свободу судноплавства через Керченську протоку відповідно до міжнародного законодавства.

Європарламент повторив свій заклик до запровадження міжнародного формату з деокупації Кримського півострова за активної участі ЄС, включаючи заснування міжнародної Кримської платформи за підтримки високого представника ЄС, країн-членів та із залученням Меджлісу кримськотатарського народу, з метою відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.

«Відповідно до міжнародного гуманітарного права, Російська Федерація, як держава-окупант, несе повну відповідальність за вирішення проблем населення на тимчасово окупованій території Кримського півострова, включаючи постачання води… Відповідно до Четвертої Женевської конвенції, стороною якої є Росія, окупаційна влада не може залучати мешканців окупованих територій для служби у власних збройних або допоміжних силах», - йдеться у документі.

Повний текст доповіді є об’ємним, він охоплює практично всі сфери внутрішньої та зовнішньої політики України, що пов’язані з імплементацією Угоди про асоціацію з Євросоюзом.